Стаціонарне (stationarius латиною — нерухомий), розташоване в одному або декількох будівлях/корпусах, установа для громадян, в якій знаходиться і діє медична структура, що надає лікування від різних захворювань, називається лікарня. Йдеться про заклад для цивільного населення будь-якої територіальної одиниці або для всіх відвідувачів на комерційній основі у вигляді приватного підприємства з охорони здоров’я. Лікарні бувають кількох базових видів: а) децентралізовані, коли кожне спеціалізоване терапевтичне відділення займає окреме приміщення — у такому разі недоліком вважається велика площа в квадратних метрах, яку займає вся лікарня цілком, проте, зрозуміло, все залежить від тих обсягів пацієнтів, що звертаються до місцевих. медикам за допомогою; б) централізовані – всі терапевтичні відділення по максимуму скомпоновані під одним дахом у різних крилах будівлі та по поверхах: тут окремо розташовані харчові блоки/їдальні, підсобні приміщення, склади, гаражі, поліклініка та патологоанатомічне відділення; в) блокові — пов’язані один з одним коридорами та загальними приміщеннями, різні за спеціалізацією відділення, базуються в секторах/блоках однієї будівлі; г) змішані — багато відділень в одному головному корпусі та ще кілька менших секцій для окремих напрямків медичного обслуговування пацієнтів. За спеціалізацією лікарні різняться залежно від тієї сфери охорони здоров’я, якій вони присвячені, тобто від груп хвороб певного патогенезу. Цією сферою може бути травматологія, неврологія, реабілітологія, онкологія, нейрохірургія, кардіологія, урологія, стоматологія, інфекційні захворювання, педіатрія тощо. Також лікарня може бути багатопрофільною установою, яка надає широким групам населення проходити обстеження, діагностувати різні патології та отримувати призначення на лікування різної інтенсивності. У лікарнях загального типу палати для хворих розташовуються у відповідних корпусах, наприклад, в інфекційному, хірургічному або терапевтичному відділеннях.
Кожна стандартна лікарня вміщує травмпункт, морг, клінічне та гінекологічне відділення, хірургічний та терапевтичний корпуси, а також пункт санітарного огляду та пропуску, який має пройти кожен із пацієнтів, хто оформляється на стаціонарне лікування у загальній чи окремій палаті. Такий різновид систем лікування як денний стаціонар передбачає, що хворий приходить у денний час до лікарні та протягом кількох годин здійснює певні оздоровчі, відновлювальні, профілактичні та реабілітаційні заходи. Після проходження призначених провідним фахівцем на цей момент лікування процедур він іде додому і ніч проводить у рідних стінах, а не в палаті.
Заснування лікувального, профілактичного та відновного напряму охорони здоров’я, в якому люди отримують санітарне, патронажне та терапевтичне обслуговування, називається медичний центр. Тут опіка доступна тим, хто потребує діагностики недуги, ретельному обстеженні поточного стану організму. Для них також доступне кваліфіковане вузькопрофільне лікування та всебічне відновлення після травм, переломів, перенесених патологічних загострень та хірургічних операцій. Наш медичний центр спеціалізується на кількох напрямах охорони здоров’я співгромадян. По-перше, це реабілітація після інсульту, інфаркту, ЧМТ (черепно-мозкова травма), оперативного лікування, ендопротезування та перелому шийки стегна. Тут досвідчені невролог, невропатолог та мануальний терапевт не лише консультують та призначають відновну програму, але безпосередньо беруть участь у процесі реновації внутрішніх органів підопічних — роблять масаж, проводять заняття на тренажерах та реабілітаційні процедури, коригують відновлювальні заходи та стежать за своєчасністю прийому медикаментів.
Неврологічне відділення, куди звертаються ті, кого долають дисциркуляторна енцефалопатія, наслідки інсульту, травм хребта, остеохондроз, протрузії та грижі хребетного стовпа, безсоння, депресія, втрати свідомості та непритомність (синкопи), поліневропатієніта, , панічні атаки, мігрень, запаморочення, вегето-судинні порушення, невралгії та демієлінізуючі захворювання, проходять добре збалансовані курси фармакотерапії та фізіотерапії, представленої широким спектром методів. Терапевтичне відділення та денний стаціонар нашого медичного центру надають ослабленим хворобами пацієнтам такі ефективні фізіотерапевтичні методи, як діадинамотерапія, лікарський електрофорез, магнітотерапія, транскраніальна електроанальгезія, ампліпульстерепія, франклінізація, аероіонотерапія, електростимуляція центральної нервової системи. Денний стаціонар пропонує комплексне лікування, до якого обов’язково входять лікувальний масаж, мануальна терапія та рефлексотерапія. Дитяча реабілітація також включає масаж вже з перших тижнів життя немовляти, немовлятне плавання, соляні печери в рамках кліматотерапії та багато іншого.
Фахівця сфери охорони здоров’я, що має відповідну освіту та професійний досвід, що дозволяє йому діагностувати патології, вивчати і формувати анамнез різної етіології, а потім призначати ефективне лікування, називають лікар або лікар. Вузькопрофільна спеціалізація передбачає особливу освіту та практичні навички, які набувають безпосередньо під час стажування (інтернатура). Лікаря потребує сертифікації для того, щоб здійснювати свою безпосередню діяльність у рамках медичної професії. Вважається, що головне завдання лікаря проводити безпосередній терапевтичний процес, здатний полегшити життєдіяльність людини, яка цього потребує. Проте, суть професійного рівня кожного лікаря високого класу полягає не просто в лікуванні хвороб, а й у здатності розпізнавати патологію на ранньому етапі її розвитку, запобігати, перешкоджати негативній динаміці хвороби, запобігати її рецидивам та відновлювати організм людини після загострення хронічних патологій, травм, переломів та хірургічного втручання у внутрішні органи Кваліфікація кожного доктора залежить від безперервного вдосконалення майстерності, оволодіння новими практиками цілительства, вивчення фундаментальних та найпрогресивніших дисциплін, а також у постійній роботі з реальними пацієнтами, які потребують допомоги та страждають від своїх недуг. Кожен лікар, який представляє наш надійний медичний центр, пройшов скрупульозний відбір перед прийомом на роботу і поєднує в собі високі професійні показники як лікар, а також має ті людські якості, якими така славна ця професія — гуманізм, сердечність, дружелюбність і відповідальність.
Аллан Кормак і Годфрі Хаунсфілд запропонували 1972-го року неінвазивний спосіб пошарового вивчення того, що знаходиться всередині предмета. За свою інновацію дослідники отримали Нобелівську премію, а їх метод поступово набув найширшого поширення, у тому числі й медичній сфері. Суть того, що ми називаємо комп’ютерна томографія (КТ) полягає на комп’ютерній обробці даних, одержуваних у ході вимірювання та обробки рентгенівського випромінювання та його відмінностей, що залежать від різниці показників тканини з нерівномірною щільністю. На сьогодні КТ, що безпосередньо застосовує фіксацію рентгенівського випромінювання предмета з подальшим вивченням його пошарової внутрішньої структури, є одним з найбільш точних методів діагностики широкого спектру захворювань та посттравматичних патологій. Комп’ютерний томограф чи апарат КТ нині є дуже складний агрегат, що складається з комплексу програмних і технологічних елементів. Високочутливі датчики, що приймають рентгенівські сигнали, і кожна механічна деталь виконані виробниками з високою точністю. Однак і матеріали, і технологічні рішення безперервно вдосконалюються. Особливо жорсткі вимоги зазвичай стосуються найважливішого вузла будь-якого КТ — рентгенівського випромінювача. Програмне забезпечення кожного агрегату оптимізується з метою максимального точного аналізу та ретельної обробки кожного шару зображення. У математичному аспекті застосовуються спеціально розроблені інструменти. Це паралельні обчислення, що застосовуються для систематичних розв’язків лінійних рівнянь серед десятків тисяч на вивченні томограми, розмір якої не перевищує 200х200 пікселів.
Що більше детекторів, то більше вписувалося проекцій — у цьому принципі побудовано прогресивна розробка кожного наступного покоління комп’ютерних томографів. З самого початку, ще далекого 1973-го року, у першому поколінні КТ використовувався покроковий принцип дії. Один детектор сканував кожен шар окремо, і його обробка тривала щонайменше 4-х хвилин. Друге покоління КТ застосовувало вже так звану віялову конструкцію. Кілька детекторів монтувалися на диску площини, що обертається перед трубкою рентгена. Обробка кожного зображення значно прискорилася і становила вже близько 20 секунд. Спіральний томограф ознаменував третій етап розробки КТ. Синхронізовані детектори і трубка оберталися за годинниковою стрілкою в рамках покрокової дії. Ця синхронізація закольцованного сканування та збільшення кількості детекторів дозволили суттєво скоротити час реконструювання зображень внутрішніх органів та обробку отриманих даних. У комп’ютерному томографі останнього покоління вже 1088 люмінесцентних лічильників рентгенівської зйомки, закріплених на кільцевому пристрої гантрі при обертанні трубки рентгену за 0,7 секунди.
Найчастіше скринінговий тест КТ необхідних здавалося б при найнезначніших факторах, але до них відносяться головний біль, ЧМТ без втрати свідомості, синкопи, підозри на легеневу онкологію, судоми, значні стрибки артеріального тиску, проникаюча травма черепа, неврологічний дефіцит, когнітивний , анізокорія, менінгізм, набряк диска зорового нерва, розшаровуюча аорта, пошкодження судини, підозри на патологію, існування якої в органах немає аналітичних доказів за наявності явної симптоматики.
Додамо до сказаного вище, що КТ широко застосовується для діагностики неврологічних порушень, які надзвичайно складно визначити через змішані симптоми за наявності хронічних захворювань іншої етіології. Вегето-судинні патології та демієлінізуючі недуги, а також дисциркуляторні енцефалопатії часто діагностуються саме завдяки комп’ютерному томографу. Нейропатія після хіміотерапії або інтоксикації, травми хребта та стан судинної системи після інсульту також часто потребують ретельного дослідження за допомогою КТ.
Багатопрофільний оздоровчий сектор, яким володіє наш надійний медичний центр, зветься терапевтичним відділенням стаціонару, в тому числі — денним. У цьому сегменті охорони здоров’я проводять лікування поєднаних та основних патологій, хвороб крові, різних недуг онкологічної етіології, злоякісних та доброякісних новоутворень, хвороб сечостатевої, дихальної, ендокринної, вегетативної, дихальної, периферичної та центральної нервових систем, а також та органів ШКТ (шлунково-кишковий тракт).