Пропустіть зал очікування!

Зареєструйтесь онлайн перед приїздом.

У нас є актуальні розклади, контактна інформація та можливість записуватись на прийом через Інтернет.

Як відбувається реабілітація після ендопротезування?

Колінні та тазостегнові суглоби зазнають великих навантажень, що в свою чергу може призвести до їх перевантаження та механічних пошкоджень – травм або дегенеративних станів. Біль, що посилюється, з роками стає нестерпним, хрящова тканина незворотно пошкоджується, тому потрібна операція з імплантації суглобового ендопротезу. Ендопротез – це штучний суглоб, який замінює втрачену функцію нижньої або верхньої кінцівки. Такий вид протезу не є ортопедичним імплантатом і ніколи не витягується з організму людини. Часто застосовується для кульшових, колінних та гомілковостопних суглобів.

Післяопераційна реабілітація – для чого вона потрібна?

Реабілітація після ендопротезування потрібна, щоб пацієнт повністю відновив свою фізичну форму. Такі заходи, що систематично проводяться міждисциплінарною реабілітаційною бригадою лікарів після хірургічного втручання, по-перше, зменшують біль, а по-друге, дозволяють пацієнтові швидше повернутися до повсякденного життя. Ключова мета післяопераційної реабілітації:
  • досягнення повного діапазону рухливості в суглобі (особливо розгинання);
  • зміцнення м’язових тканин нижніх кінцівок, що впливають на роботу суглоба;
  • навчання правильної ході;
  • навчання ходьбі на милицях, як по рівній поверхні, так і по сходах;
  • навчання правильному виконанню рекомендованих після операції вправ.
Вам необхідне відновлення після заміни кульшового суглоба або ендопротезування колінного суглоба? Скористайтеся послугами спеціалізованої установи R-CLINIC в Одесі для проведення комплексних реабілітаційних процедур. Наш штат складається з кваліфікованих фахівців у різних галузях медицини, для яких першочергове значення має готовність допомогти людям впоратися з болем та обмеженням обсягу рухів. Тривалість реабілітації залежить від методу операції, використовуваного ендопротезу, залучення пацієнта до процесу відновлення, а також віку, фізичної підготовки, рухової активності та загального стану здоров’я.

Ендопротезування кульшового суглоба: реабілітація

Вона починається після завершення операції. Найбільш важливим є запровадження антикоагулянтних заходів. Також важливо зміцнити м’язи, відновити обсяг суглобової рухливості, виробити ходу, розслабити та збалансувати групи м’язів та м’яких тканин навколо прооперованої ділянки.
  • На початку процесу реабілітації після заміни кульшового суглоба пацієнт вчиться вставати з ліжка і перебувати у вертикальному положенні з упором на стопу.
  • Після цього хворого навчають виконанню простих рухів нижньою кінцівкою, без залучення оперованої частини стегна.
  • У цей час вводяться дихальні гімнастики – для покращення кровообігу.
  • У комплекс ЛФК після ендопротезування тазостегнового суглоба входять, у тому числі: ізометричні вправи, електростимуляція м’язів, розтяжка та силові вправи, які дозволяють уникнути втрати м’язової сили.
  • На останньому етапі занять використовуються сучасні реабілітаційні засоби (наприклад, балансувальні дошки), силові пристрої для тренування м’язів згиначів-розгиначів коліна, а також сідничних м’язів.
Реабілітація після ендопротезування кульшового суглоба проходить під наглядом фізіотерапевта та індивідуально адаптована до етапів лікування. План відновлення повинен враховувати потреби та очікування пацієнта, наприклад, готовність повернутися до занять спортом.

Процес реабілітації після заміни колінного суглоба

Ціль терапії – нарощувати діапазон рухів колінного суглоба, підвищувати його стабільність, відновлювати силу м’язів. Мануальні процедури, вертикальне положення хворого та необтяжливу ходьбу можна розпочинати після проведення операції у перший день.
  • Реабілітація після ендопротезування колінного суглоба починається з виконання вправ в ізометрії, а також активних рухів згинання-розгинання в колінному суглобі на шині СРМ. Прикладами можуть бути ізометричні вправи, у поєднанні з електростимуляцією чотириголового м’яза стегна, або на вдавлювання коліном у основу спеціального реабілітаційного м’яча.
  • Через кілька тижнів реабілітації колінного сустау вводяться стабілізуючі вправи, так звана пропріоцепція – еквівалент активного опору, спрямованого на підвищення сили згиначів-розгиначів коліна та сідничних м’язів.
  • Дуже важливе навчання ходьбі, робота над правильною віссю кінцівки, індивідуальна мануальна терапія м’яких тканин, що оточують колінний суглоб.

Додатково є рекомендації щодо облаштування домашнього простору. Квартиру необхідно належним чином підготувати до прийому хворого після ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба. Спочатку рекомендується ходити з милицями і не керувати автомобілем у період розвантаження прооперованої кінцівки.
Після заміни кісткового з’єднання, виконаної хірургічним методом через ту об’єктивну причину, що спричинила необхідність оперативного втручання у внутрішні органи людини, в обов’язковому порядку виконується реабілітація після ендопротезування тазостегнового суглоба. Якщо операція реалізована через кілька днів після перелому шийки стегна, то повернення м’язів попереку, тазу та стегон до виконання колишніх органічних функцій можливе вже через кілька днів після інциденту. За такої хронології подій відновлення відбудеться набагато ефективніше, оскільки цілком доступний і здійснюємо ранній старт заходів реабілітаційної програми. Якщо ж оперативне лікування за допомогою імплантації ендопротезу виконано через кілька років після травми, то атрофія м’язів вже досягла певної динаміки та впевнено спиратися на травмовану ногу хворий уже не здатний. Так, тоді реновація опорної та рухової здатності нижніх кінцівок постраждалого займе набагато більше часу, енергії, сил та ресурсів. Зазначимо, що комплекс вправ, який призначає фізіотерапевт, далеко не завжди універсальний, а індивідуально підбирається під кожен окремо взятий кейс. Заняття ЛФК (лікувальна фізкультура) на спеціальних тренажерах суворо контролюються — фахівець вносить коригування, завжди перебуваючи у безпосередній близькості до підопічного під час посильних тренувань. Спочатку при ходьбі, якій доводиться вчитися заново вже з ендопротезом в тазостегновому суглобі, використовуються ходунки, а потім застосовується тростина.
Заміна хірургічним способом кісткового з’єднання (колінна чашка), м’язів, сухожиль і зв’язок, що об’єднує надколінок, великогомілкову і стегнову кістки, на штучний імплант – це досить складний оздоровчий процес, за яким переважно слід реабілітація після ендопротезування колінного суглоба. Так як хірургічне втручання застосовується вже після того, як медикаментозне лікування не дало очікуваного результату, то можна судити про підстави, що спричинили необхідність застосування ендопротезу. Причинами найчастіше стають сумні наслідки інфекційних або онкологічних патологій, артроз, посттравматичні явища, інтенсивне зношування суглоба через системні (аутоімунні) фактори. Є думка, що якщо в рамках операції використовувалася місцева анестезія, то до виконання дуже вправ, що «щадять», необхідно приступати відразу після того, як пройде її знеболюючий ефект і оніміння кінцівки. Надалі ЛФК (лікувальна фізкультура) проводиться виключно лежачи протягом тижня. Коли лікар дозволить вставати, навантаження на штучний суглоб значно збільшуються. Проте, їх інтенсивність визначає фахівець, уважно відстежуючи щоденні зміни у самопочутті, оскільки мета — повернути нозі підопічного втрачені через хворобу функціональні здібності. Реабілітація після ендопротезування колінного суглоба потрібна для того, щоб травмований пацієнт після операції та відновлення отримав можливість ходити на лижах, їздити на велосипеді, плавати у басейні та водоймищах.
Після оперативного лікування, що включає імплантацію штучного елемента в кістково-м’язову структуру тіла пацієнта, рекомендована реабілітація після ендопротезування. Згідно з експертною думкою, необхідно чітко усвідомлювати делікатність даного процесу, оскільки після операції можливі надзвичайно неприємні для організму наслідки — набряки, біль у паху, здатна виникнути кульгавість, нарости на кістках, нерідкі перипротезні переломи, неврити, вивихи протезу і, нарешті, запалення м’язових. тканин. Уникнути цих проблем не так вже й складно. Необхідно лише на 100% дотримуватись лікарських призначень та рекомендацій, а також максимальна кількість часу, особливо під час виконання вправ ЛФК (лікувальна фізична культура) та оздоровчої, у тому числі дихальної, гімнастики, перебуває під безпосереднім наглядом фахівця. Зрозуміло, оптимальні умови здатний надати тільки перевірений реабілітаційний центр, в якому злагоджена команда професіоналів, що включає досвідчених силок і медсестер, виконає кваліфікований догляд за літніми, які пережили травму та хірургічне лікування, а також проведе ретельний моніторинг медикаментозної терапії. Дозовані вправи (по 10 хвилин кілька разів на день) проходять плавно, у супроводі рівного дихання та з мінімізованим, поступовим нарощуванням інтенсивності. За найменшого больового відчуття — заняття припиняється.
Імплантація штучного елемента для подальшого нормального функціонування ноги після перелому є складним терапевтичним процесом, після якого пацієнти та їх родичі розглядають такий варіант розвитку подій, як відновлення після ендопротезування шийки стегна в домашніх умовах. . Відразу зазначимо, що такий формат реалізації реабілітаційної програми надзвичайно утруднений тим, що у квартирах та приватних будинках дуже складно створити ті умови, які, безперечно, показані в подібній ситуації. “Рідні стіни допомагають хворим і стражденним”, – говорить народна приказка. Твердження абсолютно правильне, але передбачає наявність деяких важливих факторів, крім самого житлового приміщення. Постраждалим після такої складної травми, якою є перелом шийки стегна, і впровадження в органіку чужорідного матеріалу (хоч і з найкращими намірами) потребує постійного забезпечення патронажною опікою. Дуже рідко таке можливе вдома. Що вже казати про спостереження фахівцем? Для цього потрібна амбулаторна форма лікування. У стінах реабілітаційної клініки кваліфікований персонал оточить пацієнта увагою і скрупульозно виконає всі призначення провідного лікаря. Спочатку необхідно правильно сідати, потім вставати на ноги і пробувати ходити. У поступовому, але ефективному виконанні відновлювальних вправ неоціненну допомогу нададуть рефлексотерапія, акупунктура, техніка су-джок, масаж і фізіотерапія. Здійснити програму реабілітації в домашніх умовах дуже складно та практично неможливо: рекомендуємо комплексний підхід, який практикується у спеціалізованій установі.
Імплантація штучного протезу – процес складний і здатний мати вкрай небажані наслідки. Саме з цієї причини відновлення після ендопротезування тазостегнового суглоба включає поряд з медикаментозною терапією та профілактикою певні вправи, завдяки яким пацієнт набагато швидше переходить до повноцінного користування кінцівками та повертає тілу втрачені у зв’язку з травмою функції. Отже, спочатку експерти радять тренуватися не більше трьох разів на день по 5-10 хвилин з дозованим, щадним навантаженням на стегно, яке зазнало хірургічного впливу. Повторювати заняття потрібно обережно, уважно прислухаючись до відчуттів. Дихання має бути спокійним, рівним — затримувати його в жодному разі не потрібно. Трохи більше силові заняття необхідно здійснювати лише у присутності фахівця — жодної «самодіяльності». Підкреслимо, що комплекс заходів у рамках реабілітації після ендопротезування тазостегнового суглоба завжди формується персонально — згідно з рекомендаціями травматолога та на основі стандартних вправ:
  • Повільне згинання/розгинання стопи — підвищити активність гомілкостопа з метою профілактики тромбофлебіту.
  • На перших порах після операції дуже показана дихальна гімнастика в положенні сидячи/лежачи – м’язи стегон, спини і преса напружуються під час носового вдиху (повторювати в протягом дня 6 разів з інтервалом у 60 хвилин).
  • Згинати по черзі ноги в колінному суглобі — у положенні лежачи.
  • Піднімати вгору ногу на 20 сантиметрів і утримувати в цьому стані до 7 секунд.
  • Опершись руками об спинку стільця, відводити ногу на більш ніж 45 градусів, підтягуючи на себе стопу.
  • Сісти на стілець з опорою на руки, розташовані за спиною, і випрямляти ноги в колінному суглобі, підтягуючи до себе ступні – утримувати кінцівки в такому стані 7 секунд.
Глухов Євгеній Ігорович

Глухов Євгеній Ігорович

медичний директор, лікар-невролог, мануальний терапевт

Реабілітолог із досвідом практичної роботи понад 10 років, випускник НМАПО ім. П.Л. Шупика, завідувач інсультного блоку у відділенні інтенсивної терапії, клінічний ординатор кафедри судової медицини.

Осовський Ігор Сергійович

Осовський Ігор Сергійович

старший реабілітолог з досвідом роботи понад 4 роки

Закінчив школу професійного масажу «Profmed». Спеціалізація реабілітація, масаж, ЛФК.

Білий Євгеній Ігорович

Білий Євгеній Ігорович

Масажист. Досвід роботи становить більше 6 років.

Випускник школи професійного масажу «Profmed». Працює у напрямках: класичний масаж, локальний масаж(масаж голови, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок), лімфодренажний масаж, вакуумний масаж, дитячий масаж, медовий масаж, антицелюлітний масаж, лікувальний масаж, апаратний масаж. Креольський масаж бамбуковими паличками; Самурайський масаж бамбуковими віниками; Старослов’янський масаж ложками. (Свідоцтво: №ВН-122; №ВН-170; №ВН-178)
Базей Богдан Миколайович

Базей Богдан Миколайович

Фізичний терапевт, ерготерапевт, реабілітолог, мануальний терапевт.

Закінчив Уманський медичний коледж на кафедрі лікувальна справа, закінчив Вінницький Відкритий міжнародний інститут розвитку людини «Україна» на кафедрі фізична терапія, ерготерапевт Закінчив курс підвищення кваліфікації у професійній школі масажу «Profmed» за спеціалізацією Основи остеопатії, м’які техніки мануальної терапії, постізометрична релаксація, кінезотейпування. Має стаж та досвід роботи у сфері медичної реабілітації 5+ років
ПОТРІБНА ПОРАДА ВІД НАШИХ ЕКСПЕРТІВ?

Замовте зворотний дзвінок зараз!

Ми зв’яжемося з Вами протягом 24 годин з моменту Вашого запиту