Реабілітація після ендопротезування

Як відбувається реабілітація після ендопротезування?

Колінні та тазостегнові суглоби зазнають великих навантажень, що в свою чергу може призвести до їх перевантаження та механічних пошкоджень – травм або дегенеративних станів. Біль, що посилюється, з роками стає нестерпним, хрящова тканина незворотно пошкоджується, тому потрібна операція з імплантації суглобового ендопротезу. Ендопротез – це штучний суглоб, який замінює втрачену функцію нижньої або верхньої кінцівки. Такий вид протезу не є ортопедичним імплантатом і ніколи не витягується з організму людини. Часто застосовується для кульшових, колінних та гомілковостопних суглобів.

Післяопераційна реабілітація – для чого вона потрібна?

Реабілітація після ендопротезування потрібна, щоб пацієнт повністю відновив свою фізичну форму. Такі заходи, що систематично проводяться міждисциплінарною реабілітаційною бригадою лікарів після хірургічного втручання, по-перше, зменшують біль, а по-друге, дозволяють пацієнтові швидше повернутися до повсякденного життя. Ключова мета післяопераційної реабілітації:

• досягнення повного діапазону рухливості в суглобі (особливо розгинання);
• зміцнення м’язових тканин нижніх кінцівок, що впливають на роботу суглоба;
• навчання правильної ході;
• навчання ходьбі на милицях, як по рівній поверхні, так і по сходах;
• навчання правильному виконанню рекомендованих після операції вправ.

Вам необхідне відновлення після заміни кульшового суглоба або ендопротезування колінного суглоба? Скористайтеся послугами спеціалізованої установи R-CLINIC в Одесі для проведення комплексних реабілітаційних процедур. Наш штат складається з кваліфікованих фахівців у різних галузях медицини, для яких першочергове значення має готовність допомогти людям впоратися з болем та обмеженням обсягу рухів. Тривалість реабілітації залежить від методу операції, використовуваного ендопротезу, залучення пацієнта до процесу відновлення, а також віку, фізичної підготовки, рухової активності та загального стану здоров’я.

Ендопротезування кульшового суглоба: реабілітація

Вона починається після завершення операції. Найбільш важливим є запровадження антикоагулянтних заходів. Також важливо зміцнити м’язи, відновити обсяг суглобової рухливості, виробити ходу, розслабити та збалансувати групи м’язів та м’яких тканин навколо прооперованої ділянки.

• На початку процесу реабілітації після заміни кульшового суглоба пацієнт вчиться вставати з ліжка і перебувати у вертикальному положенні з упором на стопу.
• Після цього хворого навчають виконанню простих рухів нижньою кінцівкою, без залучення оперованої частини стегна.
• У цей час вводяться дихальні гімнастики – для покращення кровообігу.
• У комплекс ЛФК після ендопротезування тазостегнового суглоба входять, у тому числі: ізометричні вправи, електростимуляція м’язів, розтяжка та силові вправи, які дозволяють уникнути втрати м’язової сили.
• На останньому етапі занять використовуються сучасні реабілітаційні засоби (наприклад, балансувальні дошки), силові пристрої для тренування м’язів згиначів-розгиначів коліна, а також сідничних м’язів.

Реабілітація після ендопротезування кульшового суглоба проходить під наглядом фізіотерапевта та індивідуально адаптована до етапів лікування. План відновлення повинен враховувати потреби та очікування пацієнта, наприклад, готовність повернутися до занять спортом.

Процес реабілітації після заміни колінного суглоба

Ціль терапії – нарощувати діапазон рухів колінного суглоба, підвищувати його стабільність, відновлювати силу м’язів. Мануальні процедури, вертикальне положення хворого та необтяжливу ходьбу можна розпочинати після проведення операції у перший день.

• Реабілітація після ендопротезування колінного суглоба починається з виконання вправ в ізометрії, а також активних рухів згинання-розгинання в колінному суглобі на шині СРМ. Прикладами можуть бути ізометричні вправи, у поєднанні з електростимуляцією чотириголового м’яза стегна, або на вдавлювання коліном у основу спеціального реабілітаційного м’яча.
• Через кілька тижнів реабілітації колінного сустау вводяться стабілізуючі вправи, так звана пропріоцепція – еквівалент активного опору, спрямованого на підвищення сили згиначів-розгиначів коліна та сідничних м’язів.

• Дуже важливе навчання ходьбі, робота над правильною віссю кінцівки, індивідуальна мануальна терапія м’яких тканин, що оточують колінний суглоб.

Додатково є рекомендації щодо облаштування домашнього простору. Квартиру необхідно належним чином підготувати до прийому хворого після ендопротезування тазостегнового або колінного суглоба. Спочатку рекомендується ходити з милицями і не керувати автомобілем у період розвантаження прооперованої кінцівки.