Безсоння

Досить поширене неврологічне розлад, що супроводжується нездатністю пацієнта заснути чи що характеризується уривчастим, тривожним сном, називається инсомния. У переважній більшості випадків цю хворобу складно діагностувати, тому на основі ретельного обстеження лікування необхідно чітко планувати та проводити, точно дотримуючись обраної стратегії. Абсолютно обґрунтовано вважається, що поганий сон окремого взятого індивіда в масі державних масштабів має для суспільства негативні економічні та соціальні наслідки. Дослідники в медичній сфері регулярно пропонують новаторські методи, в яких пропонуються прогресивні методи діагностування безсоння та дієві інструменти, способи та цілі методології щодо її усунення. У роботах вчених безпосередньо торкається загальна проблематика, що стосується проблеми відсутності у хворих громадян можливості користуватися радощами повноцінного нічного відпочинку. В даний час кваліфіковані невролог і невропатолог, що представляють наш медичний центр, здатні обговорити з кожним пацієнтом його індивідуальну проблему зі сном, дати їй вірну психосоціальну та клінічну оцінку, провести об’єктивну діагностику, а також обрати та призначити ефективну психотерапію та найрезультативніше медикаментозне лікування. Зазначимо, що міжнародна медицина сну невпинно оновлює рекомендації та засоби реновації програм, що реабілітують, сприяють тому, щоб інсомнія залишалася на рівні симптому, а не перетворювалася на неврологічне порушення з масовою проблематикою. Так, сьогодні мають велике значення питання психосоціальної та клінічної верифікації діагнозу, а також таких інструментів позбавлення від безсоння, як фармакотерапія та полісомнографія, когнітивно-поведінкова терапія, лікування дитячих порушень сну та згладжування симптомів основних хронічних патологій неврологічної етіології.

Згідно з найпоширенішим формулюванням, кардинально знижене реагування на навколишній світ у період відпочинку людини називається сон. Даний фізіологічний процес характеризує також специфічна робота головного мозку, яка знаходить своє безпосереднє відображення у сновидіннях, але може обходитися без них. Структурно сон людини поділяється на дві стадії. По-перше, це rapid eye movement чи швидка фаза з «швидким рухом очей». По-друге, це не rapid eye movement або повільна фаза. Стадія повільного сну настає моментально після того, як людину заснув, і триває приблизно півтори години, поділяючись, у свою чергу, ще на чотири періоди. Сплячий спокійно дихає, повільно поводячи очима при зниженому артеріальному тиску. Потім очі завмирають, активність мозку знижується до мінімуму, м’язи тіла розслабляються. Отже, повним ходом іде відновлювальний процес фізичного втілення Вашої особистості. За повільною фазою настає швидка, що триває від десяти до двадцяти хвилин. При цьому серце прискорює свою роботу, пульс, відповідно, також частішає, зростають артеріальний тиск і температура. У цей час старанно працюють тільки м’язи та органи, що належать до серцево-судинної та дихальної систем. Зімкнені повіки приховують швидкий рух очних яблук. На цій стадії сплячий бачить сновидіння, що супроводжуються активною роботою головного мозку. Стадії повільного та швидкого сну змінюють одна одну відповідно до певної циклічності. Цикл стартує з повільної фази, що триває близько 90 хвилин у рамках чотирьох періодів, а потім настає швидка фаза, яка в першому циклі дуже коротка і не перевищує 5 хвилин. Цикли відновлюються протягом нічного чи денного відпочинку людини. Поступово уповільнена стадія скорочується, а швидка, навпаки, зростає. Тривалість швидкого сну в останньому циклі, яких у середньому всього п’ять, становить приблизно одну годину.

Недостатня тривала або незадовільна якість сну протягом тривалого часу називається безсоння. Підкреслимо, що переважна, необхідна індивіду тривалість сну може суттєво відрізнятися у різних персон, тому не здатна бути вирішальним критерієм ступеня порушення сну. Причини безсоння можуть бути різноманітними – різні патології неврологічного, ендокринного та вегетативного патогенезу, шумна атмосфера, надмірна яскравість освітлення, нервове виснаження та фізична перевтома. Часто збої сну викликають перельоти на літаках з різними поясами годинників, робота зі змін тощо. Для того, щоб офіційно був поставлений діагноз безсоння, необхідні певні клінічні підстави. Як правило, це тривалий стрес, що супроводжується порушеннями у професійній чи соціальній сфері, які є наслідком недостатньої тривалості нічного чи денного відпочинку. Також безсоння здатне викликати наслідки, які турбують людину протягом дня і ночі — тобто протягом доби двадцять чотири години. Періодичність порушень сну має становити щонайменше 3 разів на тиждень протягом 30 днів. Постійні скарги індивіда на якість або труднощі утримання сну також стають вагомими підставами для хвороби даної етіології. Зазначимо, що в результаті хронічного недосипання людини починає відчувати окислювальний стрес, який негативно позначається на навчальному процесі, будучи руйнівним фактором для формування як довготривалої, так і короткочасної пам’яті. У зв’язку з цим настійно рекомендується розпочати обстеження якомога раніше при прояві початкової симптоматики – при появі початкових збоїв у процесі засинання та сну. Діагностика потрібна комплексна. Причини цього розладу виявляють полісомнографія, лабораторні аналізи, фізикальне дослідження, вивчення стану органів та органічних структур, фіксування проходження сну та супутніх обставин у щоденнику, ретельне формування анамнезу.

Інсомнія – це неврологічне порушення, яке супроводжує нездатність утримувати стабільний сон або неможливе, надзвичайно утруднене засипання. Таким чином у денний час виникають наслідки незадовільного відпочинку вночі, що переростають у суттєве ослаблення когнітивної та соціальної, а отже, та професійної діяльності людини. У багатьох державах дуже серйозно ставляться до цієї проблематики, оскільки з усією підставою вважають, що здоров’я громадян у національному масштабі багато в чому залежить від якості сну. Наслідком неповноцінного нічного відпочинку, як ми вже зазначили раніше, часто є низька виробнича та економічна результативність. Саме тому дослідження можливостей для профілактики, попередження та лікування неврологічних, вегетативних та ендокринних порушень, які зрештою спричиняють симптоми інсомнії, в даний час інформаційної перевантаженості та тотального стресу мають велике значення. Додамо до вищесказаного, що сучасна неврологія виділяє три підвиди інсомнії: адаптаційна, транзиторна та гостра.

В результаті систематичного режиму сну і під впливом об’єктивних органічних факторів досить часто з’являється безсоння, причини якого не завжди вдається достовірно встановити. Це так зване первинне безсоння, що спостерігається у 15% клінічних кейсів. Підлітки і діти найбільш схильні до цієї патологічної ослабленості в природній здатності до сну. Причинами цього неврологічного порушення у дорослих найчастіше є: а) тривожний розлад, фобії, депресія та інші психічні відхилення сутінкового спектру; б) синдроми Піквіка та неспокійних ніг, апное, міоклонус, що проявляється у нічний час; в) фіброміалгія та інші больові синдроми; г) ЧМТ (черепно-мозкова травма); д) хвороба Альцгеймера, синдром Паркінсона; судинна деменція; е) езофагальний рефлюкс та інші розлади ШКТ (шлунково-кишковий тракт); е) хронічна обструктивна хвороба легень, бронхіальна астма; ж) тиреотоксикоз, гіпотиреоз, порушення у роботі щитовидної залози; з) зловживання алкоголем, кавою, чаєм, шоколадом; і) прийом нейролептиків, антидепресантів, кортикостероїдів та інших лікарських засобів; й) усунення робочих змін і часових поясів; к) порушена гігієна сну – фізичний дискомфорт, психічна незручність, незвичне спальне місце, сильний шум, яскраве світло та інші моменти, що не сприяють засипанню; л) психосоціальний стрес із соматичною симптоматикою. Часто зустрічається безсоння, причини якого на перший погляд можуть здатися його наслідком і навпаки – таку складну клінічну картину продукує депресія. Депресивний епізод здатний виникнути як наслідок недосипання, проте в результаті депресивного стану індивіда цілком ймовірно порушення звичного графіка сну та його негативізація. Часто ускладнює ситуацію вживання алкоголю незадовго до укладання в ліжко — за найменшої неврологічної «накладки» така дія стає явною і згодом систематичною ознакою порушення повсякденної гігієни сну.

Нерідко у повсякденному житті кожної людини здатна виникнути тривожний симптом безсоння – що робити, щоб зупинити неприємну симптоматику та повернути звичний режим нічного відпочинку? Для початку рекомендується стабілізувати графік відходу до сну, для чого буде корисна легка ЛФК (лікувальна фізкультура) за 2 години до укладання. Також дуже корисно максимально комфортувати своє спальне місце. Далі необхідно навчитися добре розслаблювати м’язи всього тіла. Для цього деяким знадобиться спеціально зайнятися техніками, що релаксують Ваш організм. Корисне тепле питво — насамперед це трави: насамперед це добре знайомі та перевірені десятиліттями чебрець, звіробій, меліса, ромашка, лаванда, собача кропива та різноманітні трав’яні збори, лікувальні для вегетативної, периферичної та центральної нервових систем.

Багатьох із нас періодично відвідує необхідність оперативної відповіді на питання, що робити, якщо безсоння серйозно турбує протягом ось уже кількох ночей. Відповісти досить нескладно. Якщо у Вас немає вагомих підстав для неврологічних порушень, таких як депресія через хворобу, втрату близької людини або родича через неприємності на роботі, то Вам не знадобиться консультація невролога або невропатолога, яку охоче надасть наш надійний медичний центр. Однак, Ви можете самостійно надати собі посильну допомогу. По-перше, потрібно налагодити сам процес – для цього необхідні добре провітряна кімната, зручне спальне місце індивідуального ступеня м’якості/жорсткості, відданої Вами форми подушка або відмова від неї. По-друге, сформуйте оптимальний графік відходу до сну. По-третє, освойте дихальну гімнастику і когнітивну техніку релаксу — дехто вважає овець, слонів, множить чи мріє про відпустку на морському березі. По-четверте, деяким допомагає розслабитись трав’яний відвар чи чай – це можуть бути перевірені століттями звіробій, чебрець, меліса, ромашка та лаванда. Також дуже корисно випити на ніч склянку молока або з’їсти йогурт, які містять речовину, що сприяє організму виробляти мелатонін – гормон епіфіза, що регулює циркадні стадії зі зміни пильнування та сновидіння, а також контролює взаємодію імунної, вегетативної та ендокринної. Деяким дуже допомагає читання — гарний роман налаштує на добрий лад і дозволить перенестися в обстановку, що сприяє відпочинку та релаксації, відверне від нагальних проблем повсякденності. У жодному разі не радимо перед сном сидіти за комп’ютером і спілкуватися в соціальних мережах на улюбленому смартфоні – гаджет і мережеві ескапади можуть нервувати Вас. Нагадаємо, що залежність від інтернету та смартфона – це причина безсоння номер один у сучасному світі.