Пропустіть зал очікування!

Зареєструйтесь онлайн перед приїздом.

У нас є актуальні розклади, контактна інформація та можливість записуватись на прийом через Інтернет.

Комплексна реабілітація після інфаркту

Кардіологічна реабілітація – це комплекс заходів, що включає медичну та психологічну допомогу, а також вправи, адаптовані до стану здоров’я та можливостей пацієнтів, які перенесли інфаркт чи операцію на серці (стентування тощо). Відновлення після інфаркту передбачає також зміни в способі життя та харчових звичках – відмова від куріння, вживання алкоголю та кави, перехід на здорове збалансоване харчування, регулярні фізичні навантаження, зниження ваги, усунення стресу, дотримання рекомендацій лікаря та фізіотерапевта R-CLINIC.

Реабилитация больных с инфарктом миокарда

реабілітація після інфаркту, інфаркт міокарда, атріовентрикулярна блокада, запалення, анемія, ЕКГ За відсутності абсолютних протипоказань, до яких належать загрозливі для життя стану, реабілітацію слід розпочинати якомога раніше, відразу після стабілізації показників життєдіяльності хворого. Фізичні зусилля безпечні кожному етапі за умови, що вони виконуються за певними правилами. Однак слід пам’ятати, що деякі клінічні стани (наприклад, гостре запалення, атріовентрикулярна блокада 3-го ступеня, тяжка анемія, шлуночкові розлади) вимагають тимчасового припинення кінезіотерапії, незважаючи на підтримку адекватної безпеки. Під час терапії рухом дуже важливим є спостереження за пацієнтом – контроль правильності виконання вправ, вимірювання частоти серцевих скорочень, артеріального тиску, а також дослідження ЕКГ і, у разі появи тривожних симптомів, модифікація навчання. Реабілітація після інфаркту та стентування – процес багатоетапний та безперервний. Переривання знижує ефективність реабілітаційних заходів. Крім того, вони повинні бути індивідуалізовані, щоб отримати найбільшу користь за найменшого ризику. Основною метою є не лише продовження, а й підвищення якості життя пацієнтів.

Етапи реабілітації після інфаркту міокарда

Комплексна кардіореабілітація, спрямована на покращення працездатності серцевого м’яза та зміцнення загального стану хворого, складається з кількох етапів. Зазвичай це багатоступінчасті процеси із систематично зростаючим навантаженням.

1. Перший етап – рання реабілітація

Його слід починати після закінчення загрозливих для життя станів, але не раніше, ніж через 24 години іммобілізації, з періодичністю 2 рази на день. Це період лікувальної фізкультури у стаціонарі. За відсутності ускладнень рекомендуються:
  • дихальні вправи;
  • самостійні спроби зміни положення;
  • прогулянки кімнатою або коридором лікарні;
  • збільшення навантаження у вигляді підйому сходами (можна проводити спільно з терапевтом на 5-й день після інфаркту).
Виникнення серцевих аритмій, задишка, прискорення або уповільнення ритму, підвищення артеріального тиску або коронарний біль є сигналом до припинення занять.

2. Другий етап – період відновлення

Після відповідних обстежень, проб із фізичним навантаженням та призначення медикаментозного лікування починається 2-й етап реабілітації при інфаркті міокарда. У цей час хворому показаний регулярний прийом у фізіотерапевта в стаціонарних або амбулаторних умовах. Після набуття здатності самостійно контролювати тиск та навантаження під час тренувань можна продовжувати заняття вдома. На цьому етапі використовуються кілька хвилин тренування на витривалість, загальну підготовку та вправи на опір. До дозволених видів діяльності належать:

  • їзда велосипедом;
  • гра в настільний теніс;
  • виконання невеликих робіт у саду.
Категорично забороняється штовхати важкі предмети, виконувати дії, що вимагають копання, підйому тяжкості та статичних навантажень. Критерії припинення занять самі, як і першому етапі.

3. Третій етап – завершення лікування

Остання стадія реабілітації після інфаркту міокарда настає через півроку. У цей період важлива підтримка хорошого психічного стану, регулярні фізичні навантаження та дотримання призначеного фармакологічного лікування, яке зменшить ризик серцевих захворювань. Можна вводити більш інтенсивні форми активності, такі як ходьба на різні відстані та з різною швидкістю або плаванням. Цей етап відомий як вторинна кардіологічна профілактика.

Спорт після інфаркту – як потрібно займатися?

У фазі відновлення, коли лікування після інфаркту закінчено, дозволяється виконувати деякі спортивні вправи в домашніх умовах. Тренування на біговій доріжці може бути корисним, проте слід застосовувати принцип інтервальних тренувань – 20 хвилин швидкої ходьби з чергуванням періодів навантаження та відпочинку. Їзда на велотренажері ідеальна як 15-хвилинна безперервна їзда з правильно підібраним навантаженням. Переважними видами спорту є настільний теніс, водні тренування, волейбол та бадмінтон.
Частковий некроз (омертвіння) тканин або всього органу, який викликаний недостатнім кровопостачанням – це інфаркт. Найбільш поширені випадки, коли причиною кризи стає надмірна фізична напруга органу, гіпоксія (недостатнє надходження кисню в тканини, його гостра недостатність), довготривалий артеріальний спазм, закупорка судин згустком крові або тромбом, що відірвався (емболія), що виникає внаслідок атеросклерозу. Провісниками серцево-судинного загострення найчастіше є біль у грудях, у спині, ліктях, у лівому плечі. Однак, наприклад, інфаркт міокарда настає раптово без попередніх неприємних відчуттів.
Часткове або повне блокування роботи артерії, що забезпечує кровопостачання серцевого апарату, призводить до того, що відбувається серцевий напад – інфаркт міокарда. Порушення в кровообігу та забезпеченні кров’ю серця здатне привести в гіршому варіанті розвитку подій до некрозу серцевого м’яза, а в більш щадному – до її пошкодження та зниження функціональності. Симптоми інфаркту міокарда являють собою такі явища: болить живіт або просто сильно нудить, у грудях, спині, лівому плечі, в шиї та щелепі виникають «неприємні відчуття, що тягнуть». Ті, у кого спостерігається цукровий діабет, нерідко переживають тихий варіант серцевого нападу без попереднього болю. Переважна більшість інцидентів спостерігається у хворих, які страждають на ІХС (ішемічна хвороба серця), яка характеризується звуженими стінками кровоносних судин, у зв’язку з цим фактором, що забезпечують киснем серце в недостатньому обсязі. Найчастіше звуження судин обумовлено надмірними відкладеннями ЛПНЩ (ліпопротеїн низької щільності).
Загальний переднепритомний стан, неприємні відчуття в грудях, спині, лівому плечі і ключиці, в шиї та щелепі – дихання утруднене, паморочиться в голові, просто нудить або в животі виникає біль. Сильна слабкість може призвести до втрати свідомості. Нерідко стенокардія (больові ефекти), супутня ІХС (ішемічна хвороба серця), охоплює всю ліву сторону організму, приймаючи пекучий, стискаючий і стискаючий характер. Холодний піт та дискомфорт у будь-якому органі тіла також свідчать про серцевий напад. Фізичні та емоційні навантаження, як правило, передують виникненню вищеописаної симптоматики. У чоловіків і жінок ознаки інфаркту немає особливих відмінностей (жінки лише частіше задихаються, відчувають нудоту, біль у спині і щелепно-лицьовому сегменті голови), тому загальний симптом — «глибокий» за відчуттями дискомфорт у грудині.
Пошкодження мозкової тканини і порушення кровопостачання окремої ділянки мозку, що тягне за собою відсутність його функціональності через гострий дефіцит припливу крові. Незважаючи на те, що термін переважно пов’язаний із патологіями серця, інфаркт головного мозку означає різке припинення життєво необхідного для нього харчування. Насправді це загострення судинної патології – це ішемічний інсульт, що супроводжується зупинкою найважливіших функцій будь-якого з або декількох рівнозначних сегментів мозку людини. Переважно основними причинами є інфаркт міокарда, «грудна жаба», артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, миготлива аритмія, гіпертрофований холестерин у крові, миготлива аритмія, атеросклероз хребетних і сонних артерій.
Гостра недостатність живлення киснем за відсутності кровопостачання будь-якого сегмента серцевого апарату людини, які неминуче призводять до омертвіння тканини, називається інфаркт. Це явище, яке в більшості випадків викликають гіпоксія, артеріальний спазм, емболія або тромбоз, проявляється у вигляді оніміння кінцівок, запаморочення, нудоти, втрати свідомості, болю в спині, що ніють, спині, ліктях, плечі, ключиці і щелепі з лівого боку. Однак, таке загострення серцево-судинної недуги, як інфаркт міокарда, здатне протікати в безболісному режимі в так званій «тихій» формі. Причинами подібної кризи найчастіше стають вікові патології (60+), погані звички (зловживання алкоголем, куріння), гіперліпідемія, запущена артеріальна гіпертензія, зайва вага, цукровий діабет, слабка фізична активність та розбалансоване, неправильне харчування.
Медикаментозне лікування, фізіотерапія, що передбачає щадну ЛФК (лікувальна фізична культура), стримування недуг, що призвели до серцево-судинного загострення, правильне, індивідуально розроблене на основі актуальних аналізів харчування, мас в тому числі акупунктурний – все це і багато інших процедур включає реабілітація після інфаркту. Наголосимо, що психологічне відновлення та соціальна адаптація, доступні в рамках проведення реабілітаційної програми на стаціонарі, відіграють надзвичайно важливу роль у успішності відновлювального процесу. Додамо, що фахівці, які спостерігають підопічних під час їхнього перебування в диспансері, коригують терапевтичні та підтримуючі етапи згідно з поточними показниками ослаблених організмів.
Відновлення після гострого порушення постачання серця кров’ю, збагаченою киснем та іншими необхідними для життя елементами, що призвело до некрозу (омертвіння тканини) або, як мінімум, до дисфункції окремого сегмента серцевого апарату, подальшої імплантації комірчастої металевої, пластикової або виконаної з іншого матеріалу спіралі, що вдавлює атеросклеротичні бляшки в стінки судини і забезпечує таким чином просвіт для нормального кровообігу, називається реабілітація після інфаркту та стентування. Фізіотерапія, дієта, складена персонально на основі дослідження поточного стану організму, масаж, відновлення когнітивних функцій головного мозку, які нерідко перебувають у жалюгідному стані після серцевого нападу та малоінвазивної операції зі встановлення стенту, а також соціальна адаптація та контроль за своєчасним прийомом медикаментів входять до реабілітації. програму, що успішно реалізується виключно у спеціалізованій установі.
Глухов Євгеній Ігорович

Глухов Євгеній Ігорович

медичний директор, лікар-невролог, мануальний терапевт

Реабілітолог із досвідом практичної роботи понад 10 років, випускник НМАПО ім. П.Л. Шупика, завідувач інсультного блоку у відділенні інтенсивної терапії, клінічний ординатор кафедри судової медицини.

 
Осовський Ігор Сергійович

Осовський Ігор Сергійович

старший реабілітолог з досвідом роботи понад 4 роки

Закінчив школу професійного масажу «Profmed». Спеціалізація реабілітація, масаж, ЛФК.

Білий Євгеній Ігорович

Білий Євгеній Ігорович

Масажист. Досвід роботи становить більше 6 років.

Випускник школи професійного масажу «Profmed». Працює у напрямках: класичний масаж, локальний масаж(масаж голови, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок), лімфодренажний масаж, вакуумний масаж, дитячий масаж, медовий масаж, антицелюлітний масаж, лікувальний масаж, апаратний масаж. Креольський масаж бамбуковими паличками; Самурайський масаж бамбуковими віниками; Старослов’янський масаж ложками. (Свідоцтво: №ВН-122; №ВН-170; №ВН-178)
Базей Богдан Миколайович

Базей Богдан Миколайович

Фізичний терапевт, ерготерапевт, реабілітолог, мануальний терапевт.

Закінчив Уманський медичний коледж на кафедрі лікувальна справа, закінчив Вінницький Відкритий міжнародний інститут розвитку людини «Україна» на кафедрі фізична терапія, ерготерапевт Закінчив курс підвищення кваліфікації у професійній школі масажу «Profmed» за спеціалізацією Основи остеопатії, м’які техніки мануальної терапії, постізометрична релаксація, кінезотейпування. Має стаж та досвід роботи у сфері медичної реабілітації 5+ років
ПОТРІБНА ПОРАДА ВІД НАШИХ ЕКСПЕРТІВ?

Замовте зворотний дзвінок зараз!

Ми зв’яжемося з Вами протягом 24 годин з моменту Вашого запиту