Неврози

Сукупне визначення цілої групи нервових і психічних захворювань, етіологія яких у психологічних травмах, стресових станах і посттравматичному синдромі, називається просто — невроз. На думку деяких істориків медицини, сам термін винайшов ще в третій чверті XVIII століття відомий на той час професор, теоретик лікування нервових і душевних хвороб Вільям Каллен (Единбург, Шотландія). За статистичними даними, на сьогодні невротичні розлади становлять 20% від усієї хронічної захворюваності світового населення. Всі ми стикаємося з гострою невротичною симптоматикою принаймні одного разу, коли переживаємо важку втрату або інші складні життєві обставини. Будь-який індивідуальний невроз надзвичайно ускладнений тим, що безпосередньо пов’язаний з такими непростими патологіями серцево-судинної, ендокринної та вегетативної систем, як гіпертонія, артеріальна гіпертензія, вегетосудинна дистонія, цукровий діабет, виразкова хвороба шлунка, ішемія та інші так звані. Невроз робить людину вкрай вразливою, сильно схильною до внутрішніх недуг і навіть весняних інфекцій. Часто причинами неврозів стають душевні та зовнішні конфлікти, нервове виснаження на роботі, стрес від перенасиченої інформацією життя в мегаполісі, відсутність довгоочікуваного просування кар’єрними сходами та нормального відпочинку. Невроз не дуже складно діагностувати, але досить важко вилікувати, а ще важче передбачити та запобігти. Про його причини здогадується більшість із нас, але вчасно вжити превентивних заходів вдається лише одиницям. Насторожуючими факторами є насамперед нездатність добре відпочити під час нічного сну (поганий сон — один із явних симптомів неврозу), зниження працездатності, дуже швидка стомлюваність, складності та конфлікти у особистих стосунках із родичами, друзями, колегами, співробітниками та близькими людьми, загальний сил та превалюючий поганий настрій протягом кожного дня. Часто присутні температурні перепади тіла (кидає то в жар, то в холод — відчувається озноб), виникають збої в роботі дихального апарату та шлунково-кишкового тракту (шлунково-кишковий тракт), з’являються проблеми із травною системою взагалі (відсутність апетиту, анорексія або, навпаки, булімія) ), виникають фобії, тривожність і навіть панічні атаки. Всі ці надзвичайно стомлюючі і дратівливі перешкоди нормальної життєдіяльності не переходять, проте, «через край» — люди, які хворіють, контролюють себе і не втрачають відчуття реальності, незважаючи на досить важко переносиму симптоматику. Якщо ознаки неврозу стійко зберігаються протягом трьох тижнів або цілого місяця, а «просвіту» не спостерігається, то потрібна термінова консультація, яку охоче надасть кваліфікований невролог або невропатолог, який представляє наш медичний центр.

Регулярні психологічні навантаження та постійний стрес так чи інакше стають причиною такої поширеної на сьогодні хвороби як неврастенія. “Під удар” потрапляють і особисте життя кожного індивіда, і відносини на роботі, та й продуктивність надзвичайно знижується. І все це відбувається через неврастенічну нестабільність психоемоційного фону повсякденності, яка як болото затягує нездорового громадянина чи громадянку Проте, наш спеціалізований медичний центр охоче допоможе позбавитися невротичної симптоматики та налагодити здорове життя «тут і зараз». Для цієї мети невролог і невропатолог готові присвятити свій годинник для кваліфікованої консультації та призначити комбіноване лікування, що включає медикаментозні засоби та фізіотерапевтичні методи, які разом з масажем та ЛФК (лікувальна фізична культура) повернуть радість та стабільність кожного прожитого з усмішкою подяки. Вважається, що неврастенія виникає у тому сегменті людського мозку, який відповідальний за його соціальну адаптацію. Проте нагадаємо, що в наших організмах все взаємопов’язано, тому коли починаються проблеми десь в одному, то як ланцюгова реакція, хвороба розвивається на інших обмежених ділянках. Так, за психоемоційним розладом нестримно слідують розлади вегетативної, ендокринної, серцевої та судинної систем, проблеми ШКТ (шлунково-кишковий тракт) і всього травного ланцюжка, розлад рухових і опорних функцій, поганий настрій, згубна розсіяність, що тягне за собою підвищену .

За своєю суттю невроз — це сильний емоційний розлад, який переживає неврастеник сильніше, ніж інші люди. Прояви неврозу є деякі гіпертрофовані почуття — це може бути заздрість, зовні агресивне поведінка, невиправдане розпач, необгрунтована тривога чи занадто сильний гнів. Зрозуміло, основними причинами таких сильних емоційних проявів найчастіше стають суворі життєві обставини, однак у деяких наших співгромадян надмірний рівень стресу викликає вкрай болісний стан всього організму. Негативна ситуація, сприймана індивідом більш гостро, ніж решта родичів чи співробітників, стає каталізатором неврастенічного зриву, коли сприймається хворим занадто серйозно. Він, те, що називається, приймає все «близько до серця». І це буквально, оскільки страждає на його серцеву і судинну систему, а з нею починає засмучуватися і вегетативна, і ендокринні структури, не кажучи вже про периферичну та центральну нервову систему (ЦНС).

Людину, яка надмірно емоційно реагує на будь-які події та ситуації, що відбуваються в її повсякденному житті, часто називають невротиком. І справді. Саме такі наші співгромадяни ніколи не застраховані від негативних подій, бо не завжди те, що здатне викликати у них сильний стрес, це справжня біда, в якій нічого не виправиш. Невротики дуже глибоко переживають прості життєві нестиковки, які у їх злегка загостреному сприйнятті переростають у повноважні міжособистісні конфлікти та реальні соціальні катастрофи. Почуття трепетної незахищеності і злегка надуманої тривоги переростає в реальні психосоматичні порушення вегетативної, ендокринної та нервової систем, які вже вимагають того, щоб звернутися до медичного центру. Нейротизм чи невротизм — це просто емоційна нестійкість, яка характеризує особистість. Невротик здатний турбуватися без будь-яких об’єктивних підстав і навіть неповажно ставитися до себе і оточуючим з урахуванням тих органічних процесів, які вимагають кваліфікованого регулювання. Деколи ці вегетативні порушення переростають у стійкий невроз, а це вже не та невротична симптоматика, яку може часом виявити і цілком здоровий громадянин. У разі стабільного психоемоційного нездужання допоможуть лише досвідчені невролог, невропатолог та психотерапевт.

Більше половини тих захворювань, кожне з яких кваліфікований невропатолог назве невроз, симптоми можуть мати достатньо неконкретні. Так, неврастенія (один із найпоширеніших підвидів невротичного розладу) або невроз виснаження, як його ще називають, може бути ознакою елементарної психологічної нестійкості до зовнішніх факторів повсякденного життя. Тригерами або «спусковими гачками» недуги нерідко стають сумні події, пов’язані зі втратою близьких людей або навіть з прикрими негараздами в особистому житті, адже самотність не робить нас здоровішими ні психічно, ні ментально. Саме швидка стомлюваність, нервова виснаженість разом із загостреною дратівливістю вважаються яскравими проявами цього неврологічного синдрому. Однак, за великим рахунком, не так і просто розпізнати симптоми неврозу. Часто невропатолог вислуховує в рамках прийому про те, що пацієнт відчуває страх, тривогу, надмірну пітливість, озноб верхніх та нижніх кінцівок, оніміння пальців рук і ніг, запаморочення та дезорієнтацію у добре знайомій локації. Швидка стомлюваність невротика найчастіше супроводжують тахікардія, збій у роботі серцево-судинного апарату, больові відчуття у грудній клітці. «Погано» поводиться і травна система – зникає здоровий апетит, з’являються неприємні запор, діарея і здуття, викликане рясним газоутворенням в шлунково-кишковому тракті (шлунково-кишковий тракт). Неврози руйнують сечостатеву стабільність – статеве лібідо нівелюється, зате надто часто відчуваються позиви до сечовипускання. Психіка невротика переживає постійний стрес, що проявляється у нав’язливих діях і думках — хворіє стає вразливим, недовірливим, дратівливим і надмірно сентиментальним, що часто проявляється у банальній плаксивості. Додамо, що симптоми неврозу в дітей віком (як і в дорослих теж) нерідко виявляються як сонливості і почутті ніби «ком у горлі», що значно утрудняє дихальний процес і викликає часто повторюване бажання позіхнути.

Обсесивно-компульсивний розлад, при якому хворого долають нав’язливі патерни поведінки та розумові шаблони, також називають і невроз нав’язливих станів. На думку кваліфікованих фахівців, цілком обґрунтовано вважається, що дана форма неврозу розвивається у людей, які мають до неї біологічну схильність, що найчастіше передається у спадок. Як правило, органічний дисбаланс виявляється у мозкових порушеннях хімічного балансу на клітинному рівні. Найчастіше цей дисбаланс проявляється в тому, що організмом недостатньо виробляється серотонін – один з найважливіших нейромедіаторів в організмі людини, відповідальний за стабільне регулювання психоемоційного фону. Причиною ДКР нерідко стають органічні процеси, які продукують головний мозок в умовах екстрапірамідних симптомів. Для їх фіксації необхідна ретельна діагностика із застосуванням КТ (комп’ютерна томографія) та ЕЕГ (електроенцефалограма). Додамо, що вищеописані ознаки, які мають невроз нав’язливих станів, що виявляється, у тому числі, у створенні автоматизованих побутових ритуалів, що характеризуються повторюваними та часто безглуздими діями, вимагають звернення до медичного центру. У такій ситуації потрібна консультація, яку здатні надати досвідчені психіатр та психотерапевт. Своєчасне медикаментозне лікування і фізіотерапія допоможуть уникнути психічних патологій широкого етіологічного спектру, що насуваються.

Інтелектуальне і емоційне виснаження, нервова напруга, психологічна травма і важкі життєві обставини, безпосередньо пов’язані з втратою близьких людей і родичів, викликають неврологічне захворювання, яке проходить непоміченим і часто стає, на жаль, повсякденною нормою життя. Невроз, що розвивається, поступово «обростає» патологічними факторами паралельних недуг, за якими ховається неврологічна першопричина, що має під собою психосоматичну основу. Занедбаний невроз, симптоми якого виражаються у неприйнятті індивідом об’єктивної ситуації, вимагає нехай і запізнілого, але однаково такого ж необхідного звернення до медичного центру. Тільки кваліфіковані невролог, мануальний терапевт, психолог і невропатолог здатні допомогти хворому прийняти його власну реальність, в якій збережуться ті самі живі почуття та емоції, але кардинально зміниться його до них ставлення. Також змінюватиметься і ставлення пацієнта до своєї особистості — з’явиться втрачена самоповагу, що допоможе повернути контроль над особистісним психоемоційним фоном. Відновиться раціональне мислення, що неминуче призведе до тріумфальної реновації сімейного та трудового життя, забезпечить таку найважливішу властивість повсякденності кожного громадянина та громадянки як адекватна соціальна адаптація.