Терапія

Як ми вже розповіли на цій сторінці, сам медичний термін терапія походить від давньогрецького слова θερᾰπεία, яке означає догляд через хворобу, лікування недуги, а також будь-які оздоровчі заходи та процедури. Слово по суті має досить широке значення, тому що не відноситься до будь-якої конкретної дії, а означає весь комплекс заходів, які зрештою призводять до одужання. Крім того, терапія передбачає діяльність медичного чи патронажного працівника, яка спрямована на відновлення не тільки фізичної, а й емоційної та психологічної рівноваги у підопічного. На сьогодні ми переважно називаємо терапія те, що для всіх нас надає сімейний лікар, який допомагає нам усунути симптоми нездужань та хвороб, що протікають у гострій чи хронічній формі. В даний час дуже популярні найменування методів оздоровлення психіки українських громадян, такі як когнітивно-поведінкова терапія, гештальт терапія, а також мануальна терапія (масаж, рефлексотерапія) та фізіотерапія (променева терапія, магнітотерапія, аероіонотерапія тощо). Але це вже природне використання терміна в спеціалізованій галузі, в якій слово «лікування» звучить не зовсім коректно і не відповідає методологіям, що, зазвичай, традиційно використовують немедикаментозні практики.

За своєю суттю терапія — це лікування в найширшому значенні цього слова. Однак, як ми вже зазначили у статті вище, цей термін переважно використовують при позначенні заходів щодо позбавлення від симптомів та больових відчуттів, які часто приносять нам різні патології, що виникають у дихальній та травній системах. В основному це інфекційні хвороби респіраторного типу передачі вірусів, повітряно-крапельні інфекції, харчові отруєння та симптоми хронічних захворювань, які потребують постійного контролю та медикаментозного забезпечення. Останні з перерахованих вище видів найбільш поширених патологій, які стримує планомірна і грамотна терапія, це невиліковні захворювання. Таким чином терапевтичні методи спрямовані на усунення сезонних хвороб, порушень стравоходу (грип, застуда, розлад шлунка) та згладжування симптоматики, патогенез якої не піддається повному лікуванню — ендокринні недуги, систематичні порушення функцій ШКТ (шлунково-кишковий тракт) та багато іншого.

У наш неспокійний час навіть ті з нас, кому ледве виповнилося понад 25 років, нерідко мають у своєму організмі ряд хронічних патологій, які вимагають регулярного терапевтичного обслуговування. Згідно з експертною думкою, дефіцит забезпечення киснем органічних тканин та сполук є причиною безлічі захворювань, які на сьогодні вже суттєво турбують українців молодої та середньої вікової категорії. Нестача кисневих надходжень до органів найчастіше виникає внаслідок затискання нервів, які перешкоджають нормальній циркуляції крові в органічних системах. До недостатнього кровопостачання та ослаблення загального кровообігу в організмі часто призводить викривлений хребет і сидячий, малорухливий стиль повсякденного життя. Мануальна терапія виправляє, усуває нервові затискачі, що перешкоджають нормальному надходженню крові та її відтоку у структурі тіла. Такий вид лікування проводиться кистями рук, долонями та пальцями, якими володіє та вміло користується мануальний терапевт, а також масажист, ортопед, рефлексотерапевт та вертебролог. Ефективне лікування руками (мануальна терапія) переважно позбавляє больових симптомів та наслідків, які властиві насамперед хворобам неврологічного спектру. Зазначимо, що дана категорія практичної медицини є неінвазивною та проводиться без хірургічного втручання у внутрішні органи. Крім цього, мануальні техніки не передбачають додаткового прийому ліків. Так, без операції і не приймаючи медикаментозні препарати, що мають фактично неминучі побічні дії, підопічний помітно здоровіє, а тим часом динаміка його недуги набуває позитивного вектора розвитку. Ці безперечні переваги, які абсолютно достовірно характеризують мануальну терапію, дозволяють активно застосовувати її оздоровчі техніки в таких напрямках, як спортивна медицина, нейрофізіологія, ортопедія і, звичайно, неврологія. Зараз мануальна терапія успішно використовується не тільки для усунення дисфункцій, що виникають у рамках різного патогенезу в опорному та руховому апараті. Мануальні маніпуляції тепер затребувані у реабілітаційних та лікувальних програмах, що створюються в ході реалізації таких оздоровчих комплексів, як краніосакральна терапія (хвороби голови) та вісцеральна остеопатія (внутрішні органи).

Як правило, лікар терапевт має теоретичні знання і практичні навички, які дозволяють йому виліковувати хвороби і стримувати симптоматику самого широкого спектра. Що лікує терапія? Відповідь на це питання у самому питанні. Адже терапія це і є лікування саме по собі. Особливо важливо те, що терапевт чи сімейний лікар здатний попередити реально тяжкі захворювання. Так, відчуваючи якийсь дискомфорт чи регулярне нездужання, слабкість, людина приходить на огляд у поліклініку чи медичний центр. Під час обстеження підопічний отримує направлення на аналізи біоматеріалів та діагностику із застосуванням сучасних технологій. Вже при першому огляді або в рамках кількох візитів терапевт визначає причину недуги, призначає відповідну терапію (лікування) або направляє до вузькоспрямованого спеціаліста (невролог, ендокринолог, гастроентеролог, психолог, психіатр тощо), який лікуватиме вже визначену під час обстеження патологію.

Насправді терапія є сферою охорони здоров’я, в ході заходів якої патології вивчаються, діагностуються, а потім проводиться лікування недуг та профілактика ускладнень. Що входить у терапію? У терапевтичний напрямок традиційно включені ендокринологія, лікування інфекційних захворювань, імунологія, алергологія, нефрологія, ревматологія, гематологія, гастроентерологія, пульмонологія та кардіологія. Терапія займається уточненням діагнозів щодо їх симптомів, діагностуванням фізіологічного стану підопічних за аналізом біоматеріалів. Для формування достовірного анамнезу застосовується рентген, ЕКГ (електрокардіограма), УЗД (ультразвукове дослідження), МРТ (магнітно-резонансна томографія) та багато іншого. Терапія займається лікуванням і профілактикою недуг, які зачіпають внутрішні органи (легкі, печінка, нирки), серце та судини, шкірний покрив, обмінні процеси в організмі та сечостатеву систему. Для того, щоб терапія приносила позитивні результати, категорично не рекомендується займатися самолікуванням — потрібно якнайшвидше звернутися до поліклініки або у медичний центр до лікаря терапевта для кваліфікованої консультації.