Наслідки енцефаліту, арахноїдиту

Найчастіше відбувається так, що укус кліща залишається зовсім непоміченим. Кліщі здатні буквально присмоктатися до непоінформованого про свою нову роль донору і годуватися з його тканин, залишаючись на тілі як би «інкогніто». Небезпека підхопити енцефаліт або хвороба Лайма зростає залежно від того, наскільки довго ця павукоподібна і членистонога тварина прикріплена до своєї «жертви». Найважливішим фактором у такій ситуації є виявлення кліща на більш ранній стадії після його укусу та найшвидше видалення шкідника. Так, кліщ не відразу ж робить укус, а схильний витратити деякий час вибір найбільш теплого, наповненого кровоносними судинами місця, що володіє, до того ж максимально тонким шкірним покривом. Як правило, такі ділянки йому вдається виявити на животі, на внутрішніх сегментах передпліч, на плечах і пахвах, на сідницях, в паху, на шиї, за вухами та за колінною чашкою. Зазначимо, що просте чухання для кліща не становить жодної небезпеки — він прикріплюється досить ґрунтовно і так просто його не відкріпити. Хитрість мікроскопічного лиходія полягає в тому, що він у момент укусу вводить в організм людини якусь знеболювальну речовину, яка дозволяє зробити цю маніпуляцію непомітною для власника фізичного тіла. Кусаючий орган у кліщів розвинений дуже добре. Як тільки дрібний капосник знаходить на корпусі жертви відповідну під вищеописані критерії ділянку, то відразу ж і негайно застосовує хеліцер (chelicerae), особливий інструмент у його анатомії, для просвердлювання необхідних діаметром отворів у шкірному покриві. Потім проштовхує в дірочку схожий на мікроскопічний гарпун щелепний відросток, із закріплювальними шипами, спрямованими назад, і починає смоктати кров. Додамо, що разом зі слиною кліщ виділяє якась клеюча речовина, яка забезпечує додаткове зчеплення з тканинами мимовільного донора та гарантує надійне прикріплення до шкіри. Плюс до цього слина має складовий елемент, що не дозволяє крові згортатися. Цей антикоагулянт також пригнічує органічну імунну систему жертви і геть-чисто нівелює больові відчуття. Так, володіючи цим унікальним складом речовин у своїй слині, кліщ довго залишається непоміченим, а на місці його проникнення під шкіру немає ні сверблячки, ні почервоніння, ні роздратування.

Зрозуміло, при ретельному огляді (особливо це відноситься до контролю, який батьки зобов’язані забезпечити своїм дітям після прогулянки в лісі, парку, сквері і тому подібних локаціях з рясною рослинністю) кліща все ж таки вдається виявити, а потім ідентифікувати як шкідника. Після цього його негайно потрібно видалити! Але в жодному разі не можна здавлювати, якщо не вдається легко відокремити від шкіри. Якщо кліщ лусне, то в організм укушеного, напевно, потраплять бактерії та віруси, активним переносником яких є цей представник підкласу членистоногих. Категорично забороняється також лити на ранку олію, ацетон, бензин, алкоголь, а також використовувати мило чи жир – ці склади прискорять передачу від кліща людині патогенних збудників. Проте, що раніше вдасться усунути переносника бактерій, то краще. Істотно зменшить ризик зараження максимально швидка ліквідація шкідника. При захопленні його тільця рекомендується захоплення пальцями якомога ближче до голови, а не до тулуба – щоб уникнути надмірного тиску, здатного призвести до лопання. Для цього зовсім не завадить використання спеціальних інструментів — щипців або пінцету з тонкими кінчиками. У повсякденній ситуації, особливо на відстані від аптек і закладів охорони здоров’я, дуже добре підійде проста швейна нитка. При вийманні рекомендується підкручувати кліща або підтягувати до себе. Пам’ятайте, що стискати тільця цих представників павукоподібних класу категорично заборонено!

Група патологій, що характеризує запалення головного мозку, називається енцефаліт. Найбільш поширена причина цих захворювань – зараження інфекцією у вигляді шкідливих мікроорганізмів або вірусів. Початкова симптоматика такої недуги здатна виглядати як грип, проте згодом ознаки конкретизуються. Також недуга здатна протікати взагалі без симптомів або дуже м’яко. У деяких ситуаціях стан хворого різко погіршується, а дуже мало прецедентів несе загрозу життю. Прогнозувати клінічну картину в кожному окремому кейсі дуже складно, тому наголосимо на важливості використання сучасних методів діагностики та аналізу. Традиційно ранні симптоми енцефаліту виглядають у грипозному ключі – болить голова, загальна слабкість та втома стають постійним явищем, болять суглоби та м’язи, температура підвищується. У деяких випадках ознаки енцефаліту посилюються – це когнітивна слабкість, сплутане мислення, тривога, фобії, істеричність, галюцинації, напади дратівливості і навіть агресії, оніміння верхніх і нижніх кінцівок, парез, параліч лицьових м’язів, дисфункції мови і слуху. Такий хворобливий стан здатний тривати кілька днів або тягтися тижнями. У малюків енцефаліт проявляється у вигляді поганого настрою в затяжній формі, небажання нормально їсти, спати або вставати вранці, часто спостерігаються нудота та блювота. Рекомендується терміново викликати швидку допомогу, спостерігається сильний головний біль, різко зросла температура, стан близький до втрати свідомості. Навіть найлегші та м’які симптоми у дитини потребують звернення до медичного центру та консультації кваліфікованого фахівця.

Енцефаліт — це ціла група патологій запальної етіології, яка характеризується однією загальною ознакою: негативний вплив на головний мозок дорослих і дітей, які захворіли на цю вірусну інфекційну недугу. Переважно хвороба також зачіпає структуру та органи, що належать до ЦНС (центральна нервова система). Відзначимо, що захворіти на енцефаліт маленькі діти здатні ще в перинатальний період. Дуже важливо максимально оберігати дітей від цієї недуги, тому що їх ендокринна, вегетативна та нервова системи ще перебувають на стадії формування і не можуть негативно вплинути на вірусну патологію належну відсіч.

Така вірусна інфекційна патологія, як енцефаліт, симптоми якого часто нагадую звичайний грип, саме через слабкі прояви на початковій стадії вимагає найуважнішого ставлення до ознак недуги і максимально скрупульозної діагностики. Вважається, що інкубація інфекції становить після укусу кліща від одного до двох тижнів, але насправді симптоми енцефаліту здатні з’явитися з першого дня і протягом цілого місяця. Як правило, спостерігаються безсоння, нудота та блювання, гарячковий стан, підвищення температури, наростання головного болю. Можливі також м’язовий больовий синдром у нижніх та верхніх кінцівках, у шиї та спині, втрата координації, дезорієнтація у просторі, запаморочення, переднепритомний стан та сплутаність мислення.

Аутоімунне проліферативно-спайкове порушення м’якої оболонки головного мозку або запальний процес у його павутинній оболонці називається арахноїдит. дана патологія безпосередньо зачіпає серцево-судинну систему організму людини, а саме субепендимальні зони шлуночків, епендиму та інші її найважливіші сегменти. Найбільш поширені причини арахноїдиту – це грипозні ускладнення, гострі недуги респіраторно-вірусної етіології (синусит, менінгіт), наслідки ЧМТ (черепно-мозкова травма), субарахноїдальна геморагія, інші неврологічні та вегетативні відхилення.