• UA
  • RU
  • Телефон:

    Пропустіть зал очікування!

    Зареєструйтесь онлайн перед приїздом.

    У нас є актуальні розклади, контактна інформація та можливість записуватись на прийом через Інтернет.

    Реабілітація після перелому шийки стегна – крок за кроком

    Переломи шийки стегнової кістки в більшості випадків виникають у людей похилого віку – при падіннях і мимовільних переломах. Зустрічаються переважно у жінок, оскільки пов’язані безпосередньо з остеопорозом, остеомаляцією, і навіть гормональними порушеннями. У R-CLINIC доступна ретельна діагностика, лікування та подальша реабілітація при переломах шийки стегна, яка спрямована на відновлення правильного обсягу рухів та сили м’язів, дуже важливі. Це дозволяє почати ранню мобілізацію, спочатку за допомогою ізометричних, а потім пасивних вправ, доки не буде досягнуто повного загоєння.

    Перелом шийки стегнової кістки – можливі ускладнення

    Дані види переломів становлять суттєву загрозу життю. Причиною є близьке розташування великих судин, важке зрощення кісток та численні ускладнення:
    • порушення кровообігу та дихання;
    • втрату кісткової маси;
    • некроз головки стегнової кістки;
    • венозну тромбоемболію;
    • пролежні;
    • контрактуру м’язову;
    • обмежену рухливість кульшового суглоба.
    До того ж, особлива будова кістки стегна сприяє досить повільному загоєнню. Погіршується ситуація ще й тим, що тріщина перелому найчастіше знаходиться під кутом 45 градусів, а потужний клубовий м’яз викликає зміщення уламків.

    Перелом шийки стегна: післяопераційна реабілітація

    реабілітація, перелом шийки стегна, кровообіг, дихання, перелом, гімнастика, відновлення, ЛФК У зв’язку з численними та дуже важкими ускладненнями у травмованого заходи реабілітації перелому шийки стегна проводяться вже в перші 24 години після оперативного лікування. Їхня основна мета – зміцнення розгинальних м’язів стегнового суглоба, розтягнення зв’язок і прилеглих м’яких тканин, зменшення локальних болів. Важливо також стабілізувати загальний стан хворого, підготувати та зміцнити м’язи рук для ходьби на милицях. Крім цього, пацієнта навчають самореабілітації одразу після процедури інвазивного хірургічного втручання. Самостійне відновлення після перелому шийки стегна включає лікувальну дихальну, ізометричну та антикоагулянтну гімнастику для запобігання можливим ускладненням. Процес реабілітації хворого у післяопераційному періоді складається з 3-х етапів:
    • Ранній стаціонар – проходить в ортопедичному відділенні, де проводиться медикаментозна терапія та фізіотерапевтичні процедури .
    • Пізній стаціонар – пацієнта направляють до реабілітаційного центру після перелому шийки стегна. Метою є виконання вправ на зміцнення сідничних м’язів, чотириголового м’яза, кісточок та колін, а також адаптація до виходу з лікарні та виконання повсякденних домашніх дій.
    • Амбулаторний – проходить вдома або в санаторії для продовження оздоровлення хворого.
    На останньому етапі відновлення перелому шийки стегна важливо створити пацієнтові гранично безпечні умови. Це включає необхідність регулювання висоти ліжка, стільців та унітазу, оволодіння непростим мистецтвом сидіння, прийняття душу, а також одягання нижнього одягу та взуття на оперовану ногу.

    Процедура реабілітації – покрокові вправи

    На другу добу (після операції) виконується наступна ЛФК при переломі шийки стегна: В перший день:
    • лікувальна дихальна гімнастика;
    • ізометричні вправи чотириголового м’яза і сідничних м’язів (передбачають активну напругу без зміни їх довжини, тобто будь-якого руху). У разі ендопротезування необхідно звернути увагу на правильне положення кінцівки, щоб запобігти вивиху протезу.
    На 2-6 день: всі вправи, вказані вище;
    • вертикальне стояння пацієнта з ходунками, початок процесу перенавчання ході:
    1. ендопротезування/стабільні переломи – виражена тритактна хода з частковим навантаженням;
    2. нестабільні переломи – виражена тритактна хода без навантаження;
    • активні вправи на гомілковостопні та колінні суглоби;
    •  вправи для зменшення рухливості кульшового суглоба;
    • вправи із замкнутим кінетичним ланцюгом, коли обидві ноги впираються в підлогу.
    7-й день – 12-й тиждень:
    • зазначені вище вправи;
    • активні вправи для кульшового, гомілковостопного та колінного суглобів;
    • збільшення інтенсивності фізичних навантажень;
    • поступова відмова від ортопедичних засобів (милиць або ходунків);
    • програма в басейні – плавання на спині та поступове введення вільного стилю (кроль);
    • велотренажер;
    • прогулянки на короткі та середні дистанції.
    Понад 12 тижнів:
    • повний режим навантаження на нижні кінцівки;
    • підтримка у повному обсязі рухів травмованого суглоба, а також відновлення сили м’язів.
    Детальні інструкції фізичних вправ та поради з техніки безпеки під час виконання всіх вищезгаданих дій надасть фізіотерапевт, який супроводжуватиме пацієнта до останнього етапу реабілітації після перелому шийки стегна.
    Найважливіша функція, яку в людському організмі виконує кульшовий суглоб, полягає в забезпеченні зв’язку тулуба і ніг – хребта (хребта) і нижніх кінцівок. Тому перелом шийки стегна (стегнової кістки, яка зазнає основного навантаження) – це дуже болюча і неприємна травма, що має найгірші наслідки (особливо для організму літньої людини вікової категорії 65+). Так, основне вертикальне навантаження, яке приймала стегнова кістка, що складається з голівки, шийки і тіла, не може бути перекладена ні на що інше, як на додаткову опору (з певного моменту відновлювальної програми — це милиці, ходунки тощо). Перелом шийки стегнової кістки може статися з людиною будь-якого віку (він наздоганяє і молодих, і людей похилого віку), але переважно цей тип травматичності характерний для людей, які досягли похилого віку через кісткову крихкість, основною причиною якої є остеопороз. Симптоми вищезазначеної недуги – це хворобливе скорочення щільності кісток, що призводить до їх крихкості: необережні маніпуляції з вантажем до 10 кілограмів або падіння з висоти власного зростання здатні призвести до перелому шийки стегна, що становить небезпеку для функціонування всього організму травм.
    Тіло стегнової кістки та її головку з’єднує шийка стегна – це найбільш вразливий елемент у кістковій структурі кульшового суглоба, на який лягає навантаження всього тулуба. Саме тому перелом шийки стегна є надзвичайно небезпечною травмою, яку часто складно уникнути людям, які досягли похилого віку. Наслідки такого перелому — нездатність (на початку відновлення) пересуватися без сторонньої допомоги і необхідність імплантування штучного суглоба, що часто виникає, — ендопротезування.
    Падіння з невеликої (навіть не перевищує власне зростання людини) висоти в елементарній побутовій ситуації, необережне поводження з предметами, вага якого не перевищує десяти кілограмів, для літніх українців надзвичайно небезпечні — можливий , на жаль, перелом стегна. Така травма здатна надовго прикувати постраждалого до ліжка і вимагати подальшої реабілітації після перелому шийки стегна. У домашніх умовах таке відновлення часом дуже складно реалізовано, тому що вимагає професійної опіки та своєчасної патронажної допомоги, яку далеко не у всіх сім’ях старих людей доступно забезпечити. У цьому аспекті абсолютна перевага за спеціалізованою установою, досвідчені фахівці якої гарантують, що для реновації рухових та опорних функцій Вашого родича буде зроблено все можливе.
    Деструкція тендітної перемички, що з’єднує тіло стегнової кістки і її голівку, називається перелом шийки стегна – симптоми, що виникають при цьому, досить характерні і легко фіксуються як самим постраждалим, так і тими людьми, які знаходяться в цей момент у безпосередній від нього близькості. Явні ознаки: часто стопа вивернута щодо колінної осі, відчувається біль при натисканні на п’яту, хвороблива реакція при натисканні пальцями на м’язи стегна, хрускіт при русі травмованою ногою, травмована нога вкорочується на кілька сантиметрів щодо здорової кінцівки, з положення лежачи пошкоджену ногу, можливо не відразу, але в місці пошкодження з’являється гематома, больові відчуття в області паху при спробі рухати ногою. Зазначимо, що діагностика перелому шийки стегна полягає у початковому огляді з проведенням пальпації, та супроводжується своєчасним збиранням анамнезу. Далі обов’язковий рентген, точне визначення типу перелому, констатація діагнозу та призначення лікування.
    Травма, що виникає в тазостегновому суглобі при хворобливому падінні навіть з висоти власного зростання потерпілого або коли він просто необережно оступився, неакуратно обійшовся з предметом, вага якого не перевищує десяти кілограмів, але втратив при цьому рівновагу і в результаті отримав каліцтво, називається перелом шийки стегна – лікування проводиться в чіткій відповідності до всіх процедур призначенням фахівця. Так зване консервативне лікування в переважній більшості медичних кейсів є прерогативою ще досить молодих людей із вищеописаною травмою або тоді, коли операція неприпустима за станом здоров’я підопічного. У такому разі призначають постільний режим, легку ЛФК (лікувальна фізкультура), спеціальні гімнастичні вправи та милиці для поступової розробки травмованої кінцівки. Для людей похилого віку українців вікової категорії 65+ застосовується ендопротезування (використання тазостегнового імпланту оперативним методом) та остеосинтез шийки стегна (протезування головки або зрощення кістки за допомогою вкручування гвинтів або скоб на місці розлому). Відновлювальний процес триває в середньому не менше двох місяців — максимальна тривалість реновації, яка прямо залежить від складності травми, становить період від одного року і більше.
    Розглядається травма відноситься до найбільш складних і потенційно мають іноді навіть непоправні наслідки для здоров’я потерпілого, тому медичний кейс перелом шийки стегна без операції як метод повинен мати під собою надзвичайно вагомі підстави. Консервативне лікування, як правило, призначається в тому випадку, якщо підопічний ще досить молодий, щоб розраховувати на успішне, хоч і дуже тривале, зрощення кісток, або тоді, коли будь-яка операція з якихось причин заборонена. У такому разі головне завдання — якомога статичніше зафіксувати зламану кінцівку та забезпечити повноцінне функціонування всього організму. Неприпустимі гіпостатичні (застійні) відхилення – пролежні, пневмонія, розлади в роботі ШКТ (шлунково-кишковий тракт), боротися з якими допомагає посильна активність, яка не передбачає вставання з ліжка, перевертання, а також дихальна гімнастика, що підтримує в тонусі серцево-судинну. Надалі необхідно дуже поступово і не поспішаючи вчитися ходити з милицями або ходунками. Зрозуміло, для початкової та заключної стадій консервативного лікування буде потрібна патронажна допомога та кваліфікована опіка.
    Українських пенсіонерів, які досягли поважних років, в більшості випадків наздоганяє чимало недуг різного патогенезу. До них, безумовно, відноситься і остеопороз, який нерідко зрештою провокує перелом шийки стегна у літніх людей. Пористість і крихкість кісток кульшового суглоба не витримує часом навіть незначних навантажень — падіння з невеликої висоти (власного зростання, наприклад), незручне поводження з предметами вагою до десяти кілограмів, необережний «пірует», коли спіткнувшись і оступившись старий травмується, стають причиною , що вимагає відомого професіоналізму та завзятого довготерпіння у її лікуванні.
    Патології в літньому віці нерідко переростають в загострення, що потребують постійної присутності досвідчених і забезпечених базою знань фахівців. До таких процесів, безперечно, відноситься реабілітація після перелому шийки стегна. Велику увагу у цьому виді відновлення після травми необхідно приділяти розробці як постраждалої кінцівки, а й всього організму загалом. Тому особливо рекомендується помістити літнього родича, що пережив перелом кістки тазостегнового суглоба, в стаціонарну установу, де його оточують цілодобовою опікою та привітною увагою, які зрештою здатні гарантовано призвести до відновлення опорно-рухових функцій. Зазначимо, що в середньому курс реабілітації після перелому шийки стегна протікає від двох місяців (для молодших підопічних) до одного року.
    Є деякі захворювання, патології та травми, профілактика та стримування яких у стінах квартири чи приватного будинку надзвичайно утруднені. До них, безумовно, належить і такий складний, а найчастіше й нездійсненний у необхідній мірі ефективності процес, як реабілітація після перелому шийки стегна в домашніх умовах. Для того щоб як слід розробити постраждалу ногу, потрібні відповідні пристрої та тренажери, такі як, наприклад, гідравлічний вертикалізатор (стендер), що дозволяє вирівнювати поставу і підтримувати її в статичному стані тоді, коли сам ослаблений пенсіонер зробити це не в змозі навіть із сторонньою допомогою . Підкреслимо, що у посттравматичному відновленні дуже важливий добрий стаціонар, де українець, який досяг поважного віку, буде повністю зосереджений на максимальному виконанні реабілітаційної програми, що реалізується під цілодобовою опікою доглядальниці, а також під наглядом фізіотерапевта та невропатолога.
    Глухов Євгеній Ігорович

    Глухов Євгеній Ігорович

    медичний директор, лікар-невролог, мануальний терапевт

    Реабілітолог із досвідом практичної роботи понад 10 років, випускник НМАПО ім. П.Л. Шупика, завідувач інсультного блоку у відділенні інтенсивної терапії, клінічний ординатор кафедри судової медицини.

     
    Осовський Ігор Сергійович

    Осовський Ігор Сергійович

    старший реабілітолог з досвідом роботи понад 4 роки

    Закінчив школу професійного масажу «Profmed». Спеціалізація реабілітація, масаж, ЛФК.

    Білий Євгеній Ігорович

    Білий Євгеній Ігорович

    Масажист. Досвід роботи становить більше 6 років.

    Випускник школи професійного масажу «Profmed». Працює у напрямках: класичний масаж, локальний масаж(масаж голови, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок), лімфодренажний масаж, вакуумний масаж, дитячий масаж, медовий масаж, антицелюлітний масаж, лікувальний масаж, апаратний масаж. Креольський масаж бамбуковими паличками; Самурайський масаж бамбуковими віниками; Старослов’янський масаж ложками. (Свідоцтво: №ВН-122; №ВН-170; №ВН-178)
    Базей Богдан Миколайович

    Базей Богдан Миколайович

    Фізичний терапевт, ерготерапевт, реабілітолог, мануальний терапевт.

    Закінчив Уманський медичний коледж на кафедрі лікувальна справа, закінчив Вінницький Відкритий міжнародний інститут розвитку людини «Україна» на кафедрі фізична терапія, ерготерапевт Закінчив курс підвищення кваліфікації у професійній школі масажу «Profmed» за спеціалізацією Основи остеопатії, м’які техніки мануальної терапії, постізометрична релаксація, кінезотейпування. Має стаж та досвід роботи у сфері медичної реабілітації 5+ років
    ПОТРІБНА ПОРАДА ВІД НАШИХ ЕКСПЕРТІВ?

    Замовте зворотний дзвінок зараз!

    Ми зв’яжемося з Вами протягом 24 годин з моменту Вашого запиту