Наслідки черепно-мозкових травм

Наслідки черепно-мозкових травм: види, лікування та відновлення

Механічне пошкодження голови, яке торкнулося черепної оболонки і нервів, судин, тканин, що негативно вплинуло на стан і роботу мозку, скорочено називається ЧМТ. Наслідки черепно-мозкових травм полягають у порушенні цілісності та розриві нервових волокон, які у зв’язку з цим перестають передавати відповідні імпульси в сегменти мозку, що несуть відповідальність за пам’ять, уважність, органи сприйняття навколишнього світу (зір, нюх, слух), а також за людську. мова. Зрозуміло, в результаті ЧМТ може спостерігатися ослаблення здатності або повна нездатність користуватися опорним та руховим апаратом. Можливе пошкодження шийних хребців, судинної системи та різних ділянок мозку, що призводить до парезу або повного паралічу. Порушення когнітивного потенціалу і розумових здібностей найчастіше відбувається паралельно психоемоційному занепаду, про який недвозначно сигналізують необгрунтована нічим агресія, підвищена дратівливість і депресія. Фрустрація, яка стає превалюючим почуттям повсякденності, здатна розвинутися у посттравматичний синдром, інші розлади психіки та поведінки. Тому крім допомоги, яку в першу чергу нададуть травматолог, терапевт та хірург, настійно рекомендується, щоб консультацію та всебічне обстеження здійснили також невропатолог, психотерапевт, невролог та, нарешті, психолог.

Поширені причини ЧМТ

Відзначимо, що найчастіше до них відносять струси мозку, проте ЧМТ може бути зовсім легкою травмою, на яку і постраждалий, і оточуючі не звертають належної уваги. Існують досить поширені історії про летальний кінець після слабкого удару по голові, що привів, проте, до коми і незворотних наслідків. Проблему не завжди видно відразу, оскільки травмування буває на вигляд зовсім безпечним, але звернутися до закладу охорони здоров’я потрібно негайно і постійно спостерігатися у фахівця. Розпізнати наслідок ЧМТ відразу не завжди доступно, а лише постійне моніторування стану дасть змогу вчасно вжити неоціненних профілактичних заходів. Події та події, в рамках яких відбуваються травми голови:

• Поранення та травмування в бою під час воєнних дій, навчань (така ймовірність відноситься до військових і мілітаристського конфлікту, що знаходяться в зоні).
• Травмування під час нападу злочинця або в рамках затримання порушників закону, якщо потерпілий служить в органах внутрішніх справ, у поліції, в охоронному підрозділі пенітенціарного закладу.
• Отримання ЧМТ у ході здійснення виробничого процесу (на заводі, фабриці, будівництві тощо).
• Отримання під час участі у спортивних змаганнях (бокс, боротьба, східні єдиноборства, футбол, хокей, регбі, баскетбол, гандбол, лижний спорт, бобслей та багато інших).
• Побутова ситуація – забій під час ремонту, падіння зі драбини, зі сходів, з ганку і так далі.
• Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) — як з боку автолюбителя, так і з боку пішохода чи пасажира транспортного засобу.</ li>

Як показує статистика, 80% черепно-мозкових травм – це легкі пошкодження, які на перший погляд абсолютно нешкідливі і проходять непоміченими без належної діагностики, профілактики та лікування. Неврологічні відхилення можуть дати себе знати лише через місяці, роки і навіть десятиліття. Особливо це твердження є справедливим для травматичної етіології неврологічних захворювань, патогенез яких надзвичайно складно простежити достовірно через те, що така хвороба часом розвивається протягом дуже тривалого тимчасового відрізка. Також ускладнює чітке і беззаперечне діагностування ЧМТ той факт, що травмі головного мозку часто супроводжують інші переломи, рани, опіки і тяжкі ушкодження, на тлі яких тьмяніють здавалося б незначними струсу і ураження. Підкреслимо лише, що за статистикою, від 42 до 65 відсотків усіх травм взагалі завжди супроводжує ЧМТ. Мова йде про ті ж зламані кінцівки і виведені з ладу внутрішні органи, коли всю увагу медичні працівники та самі постраждалі приділяють їхньому оздоровленню, а потенційно дуже небезпечні для організму ЧМТ залишаються без відповідного обстеження та адекватної терапії. У деяких кейсах зазначається, що через рік виникають дуже неприємні наслідки, що важко виліковуються.

Переломи основи черепа та кісток склепіння

Такі сильні забиті місця, що торкнулися склепіння і основа, відносяться до явних і важких ЧМТ, які супроводжуються рясними крововиливами (всередині і під оболонкою тканини мозку) і часто візуальними ознаками зламаних кісток. Порожнина травмованого черепа часто ізольована від зовнішнього середовища, але бувають і відкриті ЧМТ, які характеризуються такими особливостями:

• виникають при вогнепальних пораненнях або сильних ударах тупим предметом по голові;
• виникає пролом у районі передньої черепної ямки з порушенням носової порожнини — контакт із навколишнім середовищем не переривається;
• інфікованість черепної порожнини завжди присутня при відкритій ЧМТ;
• необхідна антибактеріальна терапія та хірургічна операція;
• відновлення триває досить довго, що цілком обґрунтовано тяжкістю травми.

Які складності виникають при закритих ЧМТ? При сильному травмуванні мозкової тканини можуть з’явитися вогнища розмозження. Тканини, що знаходяться на цих ділянках пошкодженого мозку видаляються хірургічним способом, оскільки відновити їх неможливо. Відсутність фрагмента головного мозку у постраждалого згодом переростає у стійкий дефект — доступна лише часткова компенсація втрачених можливостей за рахунок посиленого використання неушкоджених відділів. У деяких ситуаціях спостерігається здавлювання зламаними кістками ділянок мозку, які також можуть піддаватися компресії з боку крововиливів та гематом. Таке стискання в рамках оперативного втручання прибирають нейрохірурги. Іншого виходу немає — лише хірургічна операція здатна врятувати життя пацієнта та дати надію на подальше одужання. Що безпосередньо впливає на наслідки ЧМТ?

• Її особливості: ступінь тяжкості: переломи, крововиливи, супутні травми внутрішніх органів, рук і ніг, тазостегнового суглоба, грудей та хребта.</span >
• Наявність ЧМТ у минулому у постраждалого, поточний стан здоров’я, вік та інші індивідуальні фактори.
• Вірогідність епілептичних нападів, тривалість знаходження в комі, присутність паралельних ускладнень.
• Своєчасність звернення до медичної кваліфікованої опіки, правильність діагностики та подальшої терапії.

Наслідки ЧМТ складніші, якщо пацієнт тяжко травмований, він відноситься до вікової категорії 50+ або виникли додаткові складності. Наприклад, депресія здатна розвинутися у похилому віці через травми, які мали місце ще в далекі шкільні роки. При тяжких переломах прогнозувати щось особливо складно. Особливо, коли проведено операцію видалення частини черепа з виникненням «порожнього» місця, прикритого шкірою. Для усунення явної вразливості відкритого фрагмента мозку потрібна додаткова операція з усунення дефекту. Також значущі глибина коми і той час, який постраждалий провів непритомним. Багато хто залишається інвалідами на все життя, що залишилося у зв’язку з незворотними порушеннями вегетативної нервової системи, які виявляються, в нездатності адекватно мислити, говорити, усвідомлювати себе і навколишнє в той час, як внутрішні органи продовжують функціонувати цілком нормально.

Віддалені за часом прояви наслідки ЧМТ

Хронічні стани, обтяжені прогресуючими невралгіями (дисфункції мови, координації рухів, парези та паралічі), когнітивними розладами, психічними захворюваннями, внутрішньочерепною гіпертензією, розладом сечогінної сечі; ), і жовчовивідних путей, що відносяться медиками до віддалених наслідків черепно-мозкових травм. Так, патології, що формується в травмованому мозку, зароджуються у зв’язку зі спайками, рубцями мозкових тканин, що надзвичайно ускладнюють циркуляцію спинномозкової рідини і кровообігу, що призводить до атрофії деяких сегментів. Тому робота деяких органів та взагалі мозкова діяльність потерпілого зазнають серйозних порушень. Неврози, депресія і астенічний синдром, що часто виникають, вимагають такого продуманого і відповідального лікування як психотерапія. Якщо цього не робити, пропустити необхідний момент для старту відновлення психоемоційного тла, особистість хворого може сильно постраждати і настане незворотна інтелектуальна катастрофа. Найчастіше така сумна картина спостерігається при рецидивах ЧМТ у тих пацієнтів, які зловживають алкогольними напоями та поводяться переважно асоціально. Спеціальне тестування здатне виявити віддалені порушення на ранніх стадіях, що сприяє ранньому старту терапевтичних заходів. Своєчасність усунення когнітивних відхилень, відновлення мислення, пам’яті та соціальна адаптація дозволять уникнути стрімкої динаміки, яку на «благодатному ґрунті» легко набирає деменція (слабоумство), невиліковна, як відомо більшості наших співгромадян, психічна патологія. Адже симптоми деменції можна лише «приглушити» і перешкоджати їх подальшому прогресуванню.

Лікування ЧМТ — основні принципи

Після обстеження на стаціонарі лікарі роблять об’єктивний висновок — якщо травма легка, то пацієнта переводять на амбулаторне лікування. У разі, коли спіткала важка ЧМТ, призначається специфічна терапія. При амбулаторній опіці потерпілий зрідка з’являється в медичному закладі для огляду і ніякого особливого режиму не дотримується – потрібно приймати призначені фахівцем медикаменти (переважно знеболювальні, вітаміни, мікроелементи та заспокійливі), добре висипатися, більше гуляти на свіжому повітрі, відмовитися від скоротити неспокій від зовнішніх подразників. При тяжкому травмуванні пацієнта направляють у нейрохірургічне відділення стаціонарного медичного закладу, де здійснюється операція. При летальній загрозі вітальні функціонал організму підтримують у реанімації, де підтримують дихання та роботу серця, усувають судоми та набряк мозку, знижують внутрішньочерепний тиск. Таким чином, залежно від тяжкості пошкодження голови лікувальний процес займає від двох (легкий) до двадцяти (інтенсивний) тижнів. Після закінчення терапевтичного періоду потрібна реабілітація після ЧМТ.

Реабілітація після черепно-мозкової травми

Програма реабілітації спрямована насамперед на профілактику, завдяки якій з’являється можливість уникнути ускладнень, а також на підготовку до більш інтенсивних інструментів відновлення здібностей організму, таких як фізіотерапія, рефлексотерапія та ЛФК (лікувальна) культура). Старт реабілітаційних заходів через два тижні після закінчення гострого стану у травмованої людини. Події форсувати не слід, все індивідуально, оскільки найкращі результати відновлювальних маніпуляцій доступні протягом півроку після ЧМТ. Почати необхідно із загального оздоровлення – це своєчасний прийом медикаментів, масаж, легка гімнастика у статичному положенні без різких рухів. Поступове повернення організму до стабільності потребує трепетного відношення, адже у важких кейсах при ЧМТ травма завдана не тільки головному мозку, а й усієї вегетативної системи та найважливішим нервовим центрам пацієнта. Реалізація реабілітаційних заходів не має визначеності за термінами — важливо дотримуватися призначень фахівця, що уважно фіксує всі зміни, доти, доки триває позитивна динаміка.