• UA
  • RU
  • Телефон:

    Пропустіть зал очікування!

    Зареєструйтесь онлайн перед приїздом.

    У нас є актуальні розклади, контактна інформація та можливість записуватись на прийом через Інтернет.

    Наслідки черепно-мозкових травм: види, лікування та відновлення

    Механічне пошкодження голови, яке торкнулося черепної оболонки і нервів, судин, тканин, що негативно вплинуло на стан і роботу мозку, скорочено називається ЧМТ. Наслідки черепно-мозкових травм полягають у порушенні цілісності та розриві нервових волокон, які у зв’язку з цим перестають передавати відповідні імпульси в сегменти мозку, що несуть відповідальність за пам’ять, уважність, органи сприйняття навколишнього світу (зір, нюх, слух), а також за людську. мова. Зрозуміло, в результаті ЧМТ може спостерігатися ослаблення здатності або повна нездатність користуватися опорним та руховим апаратом. Можливе пошкодження шийних хребців, судинної системи та різних ділянок мозку, що призводить до парезу або повного паралічу. Порушення когнітивного потенціалу і розумових здібностей найчастіше відбувається паралельно психоемоційному занепаду, про який недвозначно сигналізують необгрунтована нічим агресія, підвищена дратівливість і депресія. Фрустрація, яка стає превалюючим почуттям повсякденності, здатна розвинутися у посттравматичний синдром, інші розлади психіки та поведінки. Тому крім допомоги, яку в першу чергу нададуть травматолог, терапевт та хірург, настійно рекомендується, щоб консультацію та всебічне обстеження здійснили також невропатолог, психотерапевт, невролог та, нарешті, психолог.

    Поширені причини ЧМТ

    Відзначимо, що найчастіше до них відносять струси мозку, проте ЧМТ може бути зовсім легкою травмою, на яку і постраждалий, і оточуючі не звертають належної уваги. Існують досить поширені історії про летальний кінець після слабкого удару по голові, що привів, проте, до коми і незворотних наслідків. Проблему не завжди видно відразу, оскільки травмування буває на вигляд зовсім безпечним, але звернутися до закладу охорони здоров’я потрібно негайно і постійно спостерігатися у фахівця. Розпізнати наслідок ЧМТ відразу не завжди доступно, а лише постійне моніторування стану дасть змогу вчасно вжити неоціненних профілактичних заходів. Події та події, в рамках яких відбуваються травми голови:
    • Поранення та травмування в бою під час воєнних дій, навчань (така ймовірність відноситься до військових і мілітаристського конфлікту, що знаходяться в зоні).
    • Травмування під час нападу злочинця або в рамках затримання порушників закону, якщо потерпілий служить в органах внутрішніх справ, у поліції, в охоронному підрозділі пенітенціарного закладу.
    • Отримання ЧМТ у ході здійснення виробничого процесу (на заводі, фабриці, будівництві тощо).
    • Отримання під час участі у спортивних змаганнях (бокс, боротьба, східні єдиноборства, футбол, хокей, регбі, баскетбол, гандбол, лижний спорт, бобслей та багато інших).
    • Побутова ситуація – забій під час ремонту, падіння зі драбини, зі сходів, з ганку і так далі.
    • Дорожньо-транспортна пригода (ДТП) — як з боку автолюбителя, так і з боку пішохода чи пасажира транспортного засобу.</ li>
    Як показує статистика, 80% черепно-мозкових травм – це легкі пошкодження, які на перший погляд абсолютно нешкідливі і проходять непоміченими без належної діагностики, профілактики та лікування. Неврологічні відхилення можуть дати себе знати лише через місяці, роки і навіть десятиліття. Особливо це твердження є справедливим для травматичної етіології неврологічних захворювань, патогенез яких надзвичайно складно простежити достовірно через те, що така хвороба часом розвивається протягом дуже тривалого тимчасового відрізка. Також ускладнює чітке і беззаперечне діагностування ЧМТ той факт, що травмі головного мозку часто супроводжують інші переломи, рани, опіки і тяжкі ушкодження, на тлі яких тьмяніють здавалося б незначними струсу і ураження. Підкреслимо лише, що за статистикою, від 42 до 65 відсотків усіх травм взагалі завжди супроводжує ЧМТ. Мова йде про ті ж зламані кінцівки і виведені з ладу внутрішні органи, коли всю увагу медичні працівники та самі постраждалі приділяють їхньому оздоровленню, а потенційно дуже небезпечні для організму ЧМТ залишаються без відповідного обстеження та адекватної терапії. У деяких кейсах зазначається, що через рік виникають дуже неприємні наслідки, що важко виліковуються.

    Переломи основи черепа та кісток склепіння

    Такі сильні забиті місця, що торкнулися склепіння і основа, відносяться до явних і важких ЧМТ, які супроводжуються рясними крововиливами (всередині і під оболонкою тканини мозку) і часто візуальними ознаками зламаних кісток. Порожнина травмованого черепа часто ізольована від зовнішнього середовища, але бувають і відкриті ЧМТ, які характеризуються такими особливостями:
    • виникають при вогнепальних пораненнях або сильних ударах тупим предметом по голові;
    • виникає пролом у районі передньої черепної ямки з порушенням носової порожнини — контакт із навколишнім середовищем не переривається;
    • інфікованість черепної порожнини завжди присутня при відкритій ЧМТ;
    • необхідна антибактеріальна терапія та хірургічна операція;
    • відновлення триває досить довго, що цілком обґрунтовано тяжкістю травми.
    Які складності виникають при закритих ЧМТ? При сильному травмуванні мозкової тканини можуть з’явитися вогнища розмозження. Тканини, що знаходяться на цих ділянках пошкодженого мозку видаляються хірургічним способом, оскільки відновити їх неможливо. Відсутність фрагмента головного мозку у постраждалого згодом переростає у стійкий дефект — доступна лише часткова компенсація втрачених можливостей за рахунок посиленого використання неушкоджених відділів. У деяких ситуаціях спостерігається здавлювання зламаними кістками ділянок мозку, які також можуть піддаватися компресії з боку крововиливів та гематом. Таке стискання в рамках оперативного втручання прибирають нейрохірурги. Іншого виходу немає — лише хірургічна операція здатна врятувати життя пацієнта та дати надію на подальше одужання. Що безпосередньо впливає на наслідки ЧМТ?
    • Її особливості: ступінь тяжкості: переломи, крововиливи, супутні травми внутрішніх органів, рук і ніг, тазостегнового суглоба, грудей та хребта.</span >
    • Наявність ЧМТ у минулому у постраждалого, поточний стан здоров’я, вік та інші індивідуальні фактори.
    • Вірогідність епілептичних нападів, тривалість знаходження в комі, присутність паралельних ускладнень.
    • Своєчасність звернення до медичної кваліфікованої опіки, правильність діагностики та подальшої терапії.
    Наслідки ЧМТ складніші, якщо пацієнт тяжко травмований, він відноситься до вікової категорії 50+ або виникли додаткові складності. Наприклад, депресія здатна розвинутися у похилому віці через травми, які мали місце ще в далекі шкільні роки. При тяжких переломах прогнозувати щось особливо складно. Особливо, коли проведено операцію видалення частини черепа з виникненням «порожнього» місця, прикритого шкірою. Для усунення явної вразливості відкритого фрагмента мозку потрібна додаткова операція з усунення дефекту. Також значущі глибина коми і той час, який постраждалий провів непритомним. Багато хто залишається інвалідами на все життя, що залишилося у зв’язку з незворотними порушеннями вегетативної нервової системи, які виявляються, в нездатності адекватно мислити, говорити, усвідомлювати себе і навколишнє в той час, як внутрішні органи продовжують функціонувати цілком нормально.

    Віддалені за часом прояви наслідки ЧМТ

    Хронічні стани, обтяжені прогресуючими невралгіями (дисфункції мови, координації рухів, парези та паралічі), когнітивними розладами, психічними захворюваннями, внутрішньочерепною гіпертензією, розладом сечогінної сечі; ), і жовчовивідних путей, що відносяться медиками до віддалених наслідків черепно-мозкових травм. Так, патології, що формується в травмованому мозку, зароджуються у зв’язку зі спайками, рубцями мозкових тканин, що надзвичайно ускладнюють циркуляцію спинномозкової рідини і кровообігу, що призводить до атрофії деяких сегментів. Тому робота деяких органів та взагалі мозкова діяльність потерпілого зазнають серйозних порушень. Неврози, депресія і астенічний синдром, що часто виникають, вимагають такого продуманого і відповідального лікування як психотерапія. Якщо цього не робити, пропустити необхідний момент для старту відновлення психоемоційного тла, особистість хворого може сильно постраждати і настане незворотна інтелектуальна катастрофа. Найчастіше така сумна картина спостерігається при рецидивах ЧМТ у тих пацієнтів, які зловживають алкогольними напоями та поводяться переважно асоціально. Спеціальне тестування здатне виявити віддалені порушення на ранніх стадіях, що сприяє ранньому старту терапевтичних заходів. Своєчасність усунення когнітивних відхилень, відновлення мислення, пам’яті та соціальна адаптація дозволять уникнути стрімкої динаміки, яку на «благодатному ґрунті» легко набирає деменція (слабоумство), невиліковна, як відомо більшості наших співгромадян, психічна патологія. Адже симптоми деменції можна лише «приглушити» і перешкоджати їх подальшому прогресуванню.

    Лікування ЧМТ — основні принципи

    Після обстеження на стаціонарі лікарі роблять об’єктивний висновок — якщо травма легка, то пацієнта переводять на амбулаторне лікування. У разі, коли спіткала важка ЧМТ, призначається специфічна терапія. При амбулаторній опіці потерпілий зрідка з’являється в медичному закладі для огляду і ніякого особливого режиму не дотримується – потрібно приймати призначені фахівцем медикаменти (переважно знеболювальні, вітаміни, мікроелементи та заспокійливі), добре висипатися, більше гуляти на свіжому повітрі, відмовитися від скоротити неспокій від зовнішніх подразників. При тяжкому травмуванні пацієнта направляють у нейрохірургічне відділення стаціонарного медичного закладу, де здійснюється операція. При летальній загрозі вітальні функціонал організму підтримують у реанімації, де підтримують дихання та роботу серця, усувають судоми та набряк мозку, знижують внутрішньочерепний тиск. Таким чином, залежно від тяжкості пошкодження голови лікувальний процес займає від двох (легкий) до двадцяти (інтенсивний) тижнів. Після закінчення терапевтичного періоду потрібна реабілітація після ЧМТ.

    Реабілітація після черепно-мозкової травми

    Програма реабілітації спрямована насамперед на профілактику, завдяки якій з’являється можливість уникнути ускладнень, а також на підготовку до більш інтенсивних інструментів відновлення здібностей організму, таких як фізіотерапія, рефлексотерапія та ЛФК (лікувальна) культура). Старт реабілітаційних заходів через два тижні після закінчення гострого стану у травмованої людини. Події форсувати не слід, все індивідуально, оскільки найкращі результати відновлювальних маніпуляцій доступні протягом півроку після ЧМТ. Почати необхідно із загального оздоровлення – це своєчасний прийом медикаментів, масаж, легка гімнастика у статичному положенні без різких рухів. Поступове повернення організму до стабільності потребує трепетного відношення, адже у важких кейсах при ЧМТ травма завдана не тільки головному мозку, а й усієї вегетативної системи та найважливішим нервовим центрам пацієнта. Реалізація реабілітаційних заходів не має визначеності за термінами — важливо дотримуватися призначень фахівця, що уважно фіксує всі зміни, доти, доки триває позитивна динаміка.
    Зворотні наслідки черепно-мозкової травми (ЧМТ), які спричиняють струс мозку, дозволяють класифікувати подію як легку травму, однак, втрата свідомості, що виникає, хоча і дуже короткочасна, свідчить про необхідність негайного старту лікування та подальшої профілактики. При цьому на клітинному та субклітинному рівнях відбуваються патоморфологічні зміни, які відразу дуже складно зафіксувати, тому хворобливі ефекти здатні проявитися лише через деякий час — іноді навіть через місяці та роки. Клінічна картина включає, як ми вже відзначили, втрату свідомості в момент удару голови, яка триває зазвичай миті, але в деяких випадках затягується до 5 хвилин. Які симптоми струсу мозку?
    • болить голова;
    • крутиться голова;
    • нудить, відчуваються блювотні позиви;
    • шумить у вухах;
    • рясно виділяється піт;
    • виникає безсоння, сон неспокійний і часто переривається.
    Тканина головного мозку трясеться в результаті удару і травми, а в результаті травматичної ситуації відбувається непритомність – дифузна дисфункція органу, яка зберігається у вигляді осередкового порушення органічних тканин протягом деякого часу після ЧМТ. Загальний стан потерпілого покращується через один або два тижні після події, але наслідки черепно-мозкової травми здатні проявитися в набагато пізнішому періоді. Відразу в момент, що йде за ЧМТ, рекомендується негайно звернутися до травматологічного пункту. Якщо травмпункту поблизу немає, потрібно відразу ж викликати невідкладну допомогу професійних медиків. Щоб виключити наявність пролому черепних кісток, невролог або травматолог ініціюють рентген черепа, який реалізується в максимально короткі терміни після інциденту. Потім обов’язково здійснюються магнітно-резонансна томографія (МРТ), комп’ютерна томографія (КТ), реоенцефалографія (РЕГ), ультразвукова доплерографія (УЗДГ) та капілярографія. Вкрай необхідно, щоб окуліст оглянув очі, провів необхідні тестування здатності бачити предмети і відсутність перешкод зору. У разі неможливості реалізувати томографію потрібно зробити ехоскопію (УЗД – ультразвукове дослідження). Підтвердження діагнозу струс мозку спричиняє госпіталізацію до травматологічного відділення стаціонарного закладу охорони здоров’я. У особливо тяжких кейсах пацієнта приймає нейрохірургічний сектор. Перші три дні – постільний режим. Через п’ять днів постраждалий вже здатний самостійно пересуватися в рамках лікарні або квартири/будинку. Амбулаторне лікування або відвідування денного стаціонару, де доступні фізіотерапія, масаж та консультація невропатолога, проводяться протягом двох тижнів після струсу мозку.
    Все кости черепа соединены (единственное исключение — нижняя челюсть, которую присоединяет к основанию черепа височно-нижнечелюстной подвижный сустав) фиброзными малоподвижными соединениями. Кроме того, кости мозгового и лицевого отдела соединяются между собой швами. Швы имеют различную структуру и назначение по соединяемым сегментам черепных элементов — это ламбдовидный, сагиттальный, венечный, зубчатый и чешуйчатый шов. Мозговой череп состоит из следующих групп костей:
    • Кости лицевого отдела черепа: парные (слезная, носовая, скуловая, небная, нижняя носовая раковина, верхняя челюсть) и непарные (подъязычная кость, нижняя челюсть и сошник).
    • Кости мозгового отдела черепа: парные (теменная и височная кости) и непарные (решетчатая, лобная и затылочная кости).
    Последствия черепно-мозговых травм нередко напрямую связаны с таким драматическим происшествием, как перелом костей черепа, который, в свою очередь, подразделяется на непрямой и прямой. Первый вид представляет собой повреждение черепа, когда кости выгнуты наружу, а второй вид основывается на прямом ударе, в результате которого кость прогнута внутрь черепа. При ушибе крупногабаритным предметом наблюдается такая ЧМТ, как линейный перелом затылочной кости. В зависимости от локализации удара по голове зависит и его проявление — признаки перелома черепа с разных сторон различаются между собой. Так, симптомом повреждения головного мозга при ударе является возникновение «синих очков» (синяки) вокруг глаз. Для эффективного устранения последствий травмы имеет значение точное определение ее тяжести. Классифицируют следующие общие симптомы: выход спинномозговой жидкости, частичный (парез) или полный паралич верхних (руки) и нижних (ноги) конечностей, боязнь света, несимметрично расширенные зрачки, замедление биения пульса, внутричерепное давление повышается, возникают провалы в памяти, из носа, ушей и рта течет кровь, тошнота, переходящая в рвоту, обморок и потеря сознания. При вышеописанных симптомах необходимо незамедлительно вызвать скорую помощь, но если «неотложка» задерживается, то можно приложить к ране что-то холодное и попытаться обезболить пострадавшего приемом анальгина или димедрола — допускаются только эти медикаменты.
    Пошкодження кісток черепа та мозкових тканин внаслідок удару по голові називаються ЧМТ – черепно-мозкова травма. Внаслідок перелому та струсу мозок перестає нормально функціонувати — симптоми дисфункції можуть мати як тимчасовий, короткочасний, тривалий, так і постійний характер. Первинна швидка допомога включає підтримку адекватного артеріального тиску, насичення організму киснем (оксигенація), контроль прохідності дихальної системи. Після кількох діб, що пройшли з моменту черепно-мозкової травми, потрібна профілактика, спрямована на стабілізацію когнітивних дисфункцій та реабілітацію після ЧМТ. Причина черепно-мозкових травм найчастіше стають ЧМТ під час занять спортом на спортивних заходах та змаганнях, навмисне завдання каліцтв кримінального характеру, автомобільні зіткнення та ДТП (дорожньо-транспортна пригода) у широкому сенсі, падіння — останнє трапляється найчастіше з маленькими дітьми та літніми. людьми, які досягли вікової категорії 65+. ЧМТ зустрічаються в медичній практиці двох видів: закриті та відкриті.
    Йтиметься про одну з найпоширеніших на планеті форм неврологічних та нейрохірургічних патологій, яка є великою проблемою для системи охорони здоров’я будь-якої держави, оскільки є причиною смертності людей похилого віку, молоді та дітей. ЧМТ – це черепно-мозкова травма, яка може статися з кількох основних причин: після невдалого падіння і удару головою (така форма ЧМТ найбільш властива людям похилого віку і найменшим співгромадянам у зв’язку з незбалансованістю вестибулярного апарату), в рамках ДТП (дорожньо-транспортна пригода) та автомобільна аварія, каліцтво, отримане за злим наміром, криміногенного характеру, на спортивному заході, змаганнях, під час занять індивідуальними чи командними видами спорту. За даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), ЧМТ відбувається з частотою від 3 до 6 випадків на 1000 осіб з високим відсотком інвалідизації хворих та летальних наслідків, а також з тяжкими наслідками, що характеризують тимчасову, часткову або постійну втрату працездатності, можливості продовжувати навчання. обходиться великими матеріальними витратами кожної окремої сім’ї, суспільству загалом, держави і підприємств. Після серцево-судинних патологій та онкологічних захворювань ЧМТ – це третє місце серед причин смертності населення.
    Найчастіше ЧМТ у дітей відбуваються переважно в ранньому віці і пов’язані з їх органічними та фізіологічними особливостями, так як у малюків зміщений центр тяжкості догори через великий розмір голови, ще незбалансований вестибулярний апарат і координація не завжди достатньо вивірена. Черепно-мозкова травма у дітей (ЧМТ) являє собою механічне порушення кісток черепа, іноді мозку, тканин, що обволікають, кровоносних судин, нервів, а також це відносно легкі порізи, забиття і поранення. Дитина здатна отримати ЧМТ у дітей під час ігор, падіння з велосипеда, ковзанів, а коли вона ще зовсім маленька, то може впасти з ліжка, пеленального столика або стільця для годування. У більш старшому віці травмонебезпечною ситуацією може стати спортивне тренування або бійка з одногрупниками в дитячому садку, однокласниками в школі або однолітками. Також нерідкі ДТП (дорожньо-транспортні пригоди) та автотранспортні зіткнення. Допомога дитині у разі ЧМТ необхідно надати якнайшвидше, оскільки травма може стати причиною каліцтва, інвалідності і навіть смерті. У разі легких пошкоджень потрібно просто звернутися до невролога, травматолога чи невропатолога, якщо випадок серйозний, то необхідна невідкладна госпіталізація в неврологічному чи нейрохірургічному відділенні стаціонарного закладу охорони здоров’я. Педіатр повинен оглянути крихту навіть у тому випадку, якщо Ви не помічаєте зовні ніяких садна, синців та гематом. Види ЧМТ у дітей, які зустрічаються у медичній практиці:
    • порушення мозкової оболонки, кісток черепа або м’яких тканин;
    • компресія мозку;
    • забиті місця голови;
    • перелом черепа;
    • трус мозку;
    • перинатальна травма.
    Класифікують три типи дитячих ЧМТ за ступенем тяжкості: а) малюк переживає нетривалі запаморочення, нудоту, блювання і головний біль при невиражених зовнішніх ознаках забиття, загрози здоров’ю та життю немає, настає швидке відновлення; б) свідомість сплутана, але пошкоджень життєво важливих органів (череп, головний мозок, очі) не спостерігається, можлива непритомність та часткова втрата пам’яті і незважаючи на явні ознаки ЧМТ у дітей (гематома, синці, кровотеча), одужання настає досить швидко; в) коматозний стан у свідомості та без нього, збій роботи серцево-судинного та дихального апаратів, втрата свідомості, ослаблений зір та слух, за своєчасної та кваліфікованої допомоги медиків доступна реабілітація після ЧМТ, але за її відсутності – прогноз песимістичний.
    На питання скільки живуть люди після чмт відповісти досить нескладно – при тяжкому ступені черепно-мозкової травми, яку характеризує перелом черепа, незворотні порушення в роботі головного мозку, повна або часткова втрата пам’яті, когнітивні та психічні розлади, розлад опорного та рухового апарату повністю та частково втрачають адекватну працездатність близько 90% тих пацієнтів, які вижили. З вищеописаними симптомами смертність становить близько 60%. Таким чином повністю відновлюються після такого рівня травмованості лише 10% з пацієнтів, що вижили. Необхідно наголосити, що внаслідок правильної діагностики та ретельного планування заходів, які включає реабілітація після ЧМТ, тривожні симптоми зникають вже після півроку чи року завзятої реновації. Додамо, відповідальність за ефективність відновлювального процесу лежить не лише на плечах невропатолога, нейрохірурга, мануального терапевта та масажиста-реабілітолога, але на самому пацієнті, його найближчих родичах та оточенні. Причина у чіткому дотриманні дисципліни та своєчасному виконанні тих заходів, які ставить перед собою фізіотерапія, психоемоційне та медикаментозне лікування.
    У тому, що більшість інвалідів, які стали ними після ЧМТ не відразу ж, а через досить великий період (більше 6 місяців і навіть кілька років), на собі відчули віддалені наслідки черепно-мозкової травми. Посттравматичні патології головного мозку розвиваються саме під час цього періоду з моменту інциденту у 70% тих, кого зазнала інвалідизація. Цей процес зумовлений низкою багатофункціональних та регресивних змін у центральній нервовій системі (ЦНС), патогенез яких безпосередньо пов’язаний з клінічною картиною ЧМТ. Дуже важлива точна діагностика відразу після черепно-мозкової травми з використанням магнітно-резонансної (МРТ)/комп’ютерної (КТ) томографії та ультразвукової доплерографії (УЗДГ), потрібна медико-соціальна експертиза та максимально об’єктивний анамнез. Зазначимо, що крім опорних і рухових дисфункцій дуже часто в медичній практиці серед ЧМТ, що пережили, зустрічаються такі віддалені наслідки черепно-мозкової травми, як серйозні порушення когнітивних здібностей і психічні розлади.
    Наслідки чмт мкб 10 є реєстром посттравматичних патологій після черепно-мозкової травми згідно з міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду. МКБ-10 Код МКЛ: T90 Наслідки травм голови S00-T98 Травми, отруєння та деякі інші наслідки впливу зовнішніх причин T90 – T98 Наслідки травм, отруєнь та інших впливів зовнішніх причин T90 Наслідки травм голови:
    • T90.0 Наслідки поверхневої травми голови;
    • T90.1 Наслідки відкритого поранення голови;
    • T90.2 Наслідки перелому черепа та кісток обличчя;
    • T90.3 Наслідки травми черепних нервів;
    • T90.4 Наслідки травми ока навколоочкової області;
    • T90.5 Наслідки внутрішньочерепної травми;
    • T90.8 Наслідки інших уточнених травм голови;
    • T90.9 Наслідки неуточненої травми голови.
    Глухов Євгеній Ігорович

    Глухов Євгеній Ігорович

    медичний директор, лікар-невролог, мануальний терапевт

    Реабілітолог із досвідом практичної роботи понад 10 років, випускник НМАПО ім. П.Л. Шупика, завідувач інсультного блоку у відділенні інтенсивної терапії, клінічний ординатор кафедри судової медицини.

    Осовський Ігор Сергійович

    Осовський Ігор Сергійович

    старший реабілітолог з досвідом роботи понад 4 роки

    Закінчив школу професійного масажу «Profmed». Спеціалізація реабілітація, масаж, ЛФК.

    Білий Євгеній Ігорович

    Білий Євгеній Ігорович

    Масажист. Досвід роботи становить більше 6 років.

    Випускник школи професійного масажу «Profmed». Працює у напрямках: класичний масаж, локальний масаж(масаж голови, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок), лімфодренажний масаж, вакуумний масаж, дитячий масаж, медовий масаж, антицелюлітний масаж, лікувальний масаж, апаратний масаж. Креольський масаж бамбуковими паличками; Самурайський масаж бамбуковими віниками; Старослов’янський масаж ложками. (Свідоцтво: №ВН-122; №ВН-170; №ВН-178)
    Базей Богдан Миколайович

    Базей Богдан Миколайович

    Фізичний терапевт, ерготерапевт, реабілітолог, мануальний терапевт.

    Закінчив Уманський медичний коледж на кафедрі лікувальна справа, закінчив Вінницький Відкритий міжнародний інститут розвитку людини «Україна» на кафедрі фізична терапія, ерготерапевт Закінчив курс підвищення кваліфікації у професійній школі масажу «Profmed» за спеціалізацією Основи остеопатії, м’які техніки мануальної терапії, постізометрична релаксація, кінезотейпування. Має стаж та досвід роботи у сфері медичної реабілітації 5+ років
    ПОТРІБНА ПОРАДА ВІД НАШИХ ЕКСПЕРТІВ?

    Замовте зворотний дзвінок зараз!

    Ми зв’яжемося з Вами протягом 24 годин з моменту Вашого запиту