Запаморочення

Запаморочення: причини, симптоми, терапія

• Вертиго або вестибулярне запаморочення є ілюзорним руховим фантомом, який відтворює у свідомості уявний рух навколишніх предметів або власного тіла, що спостерігає ці неіснуючі переміщення. Нерідко супроводжується втратою рівноваги, відчуттями падіння, розгойдування з боку в бік і вперед/назад, обертання та нахилу. Поряд із цим спостерігається нудота, блювання, пітливість, «розмитість картинки» та нескладність мови. Такі прояви свідчать про поразку центральної чи периферичної секції вестибулярної системи організму.
• Перепритомний стан, який здатний завершитися втратою свідомості. Різке потемніння в очах, розпливчасті риси оточуючого, прозорі силуети предметів, підгинаються ноги та охоплює почуття незрозумілого страху. Причиною такого стану найчастіше є артеріальна гіпотензія при ослабленні кровопостачання головного мозку, а також критичне становище вегетативного апарату, що відчуває гостру нестачу кисню.
• Втрата рівноваги. Хитка хода в більшості випадків є прямим доказом розкоординації рухів, яка може бути свідченням серйозної поразки органів центральної нервової системи (центральна нервова система), що безпосередньо несуть відповідальність за рівновагу фізичного тіла, його становище в навколишньому просторі.
• Почуття сп’яніння, якому не передувало вживання алкогольних напоїв, що супроводжується страхом остаточно втратити рівновагу і впасти, нудотою та позивами до блювоті, затуманеністю бачення навколишнього оточення та предметів, нескладністю у вимові вербальних сигналів. Такий стан цілком може бути продиктований тим, що у суб’єкта гостро розвивається іпохондрія, починаються неврози або психози, можливо сталося психоемоційне потрясіння, внаслідок якого виникла депресія чи істерія.

Причини запаморочення

• При нахилах корпусу або змінах у положенні тільки голови виникають неприємні відчуття. Це може бути ознакою позиційного Г доброякісного характеру. Подібна симптоматика виникає з таких об’єктивних причин, як отруєння барбітуратами, зловживання алкогольними напоями, лабіринтит, отит середнього вуха, а також внаслідок перенесених інфекцій.
• Позиційне Г передбачає такі серйозні патології, як пухлина мостомозжечкового кута, геморагічний інсульт (крововиливи в мозок), травма судини, тромб, що призвів до порушень кровопостачання головного мозку, розсіяний склероз, стовбурове ураження спинного мозку.
• Через ЧМТ (черепно-мозкова травма) цілком здатне розвинутися сильне Г, так як в результаті струсу мозку, в голові потерпілого здатна пошкодитися мембрана лабіринту внутрішнього вуха. Також Г може відноситися до загальної клінічної картини посттравматичного синдрому, в рамках якого на пацієнта очікує тривала терапія, щоб домогтися повного усунення вестибулярного дискомфорту.
• Синдром Меньєра провокує багатогодинне Г при частковій втраті слуху. Ендолімфатичний простір перетинок, що належать до лабіринту внутрішнього вуха, сильно зростає обсягом, тим самим продукуючи даний синдром. Подібна симптоматика спостерігається при ранніх стадіях сифілісу, коли вушний лабіринт вражають грамнегативні спірохети — бліді трепонеми.
• Також причинами Г не так вже й рідко стають аритмія, стенози аорти, гіпертрофічна кардіоміопатія інші підстави, що мають кардіологічний патогенез.</ li>
• Недостатнє кровопостачання головного мозку часто є ознакою захворювання артеріальними атеросклеротичними оклюзіями. В результаті, як і при синдромі підключичного обкрадання, і при аортоартеріїті, у пацієнта спостерігається Г.

Діагностування запаморочення

• Ретельний огляд неврологом, аудіометрія, позиційні проби, виявлення насамперед вестибулярних патологій — хвороб, пов’язаних з вестибулокохлеарним нервом, та з порушеннями внутрішнього вуха.< /span>
• Електрокардіограма. Причини Г можуть критися в кардіогенних недугах, тому вивчення стану артеріальної сітки голови та шийного відділу магістрального кровопостачання вкрай необхідне.
• Потрібно невідкладне проведення МРТ (магнітно-резонансна томографія) головного мозку.

Перша допомога та лікування запаморочення

• транквілізатори;
• антидепресанти;
• гормональні засоби;
• вестибулярні супресанти;
• діуретики;
• глюкокортикоїдні сполуки;
• антиконвульсанти;
• триптани;
• НПЗЗ, НПЗП (нестероїдні протизапальні засоби та препараты);
• бета-блокатори.

У прямому зв’язку з тим, що діагнози з Г зустрічаються найрізноманітніші, методи лікування також відрізняються в залежності від анамнезу. Епікриз кожного окремого кейсу передбачає як консервативну терапію, що стримує гострі симптоми, які продемонструвало лабораторне дослідження хвороби, так і екстрене оперативне лікування. Природно, доводиться враховувати той факт, що Г не є відособленим явищем, а є аспектом сумарного діагнозу, що передбачає симптоматичну та етіотропну терапії, спрямовані на усунення та причини патології, та її наслідки у вигляді вестибулярного дискомфорту. Спеціаліст реабілітаційного центру R-Clinic підбере потрібні ліки, збалансує харчування, режим дня та призначить фізіотерапевтичні процедури, які здатні добре зміцнити організм і закріпити медикаментозну терапію. У ході реалізації відновлювальних програм потрібно не тільки згладити фізичний дискомфорт та ліквідувати хворобливі відчуття, але й постаратися викорінити саму першопричину Г, яка криється в епіцентрі основної патології. Важливою є також продумана профілактика запаморочення, яка дозволить уникнути повторень нападів. Рекомендації фахівців R-Clinic Ні в якому разі не проводите лікування самостійно, навіть якщо Ви вважаєте себе цілком здоровою людиною і Г сталося з Вами вперше. Тільки фахівець здатний чітко визначити дозування та тривалість фармакологічного курсу прийому медикаментозних препаратів. при цьому важливо, щоб невролог та ЛОР (отоларинголог) знали про особливості організму кожного індивіда та добре вивчили історію хвороби кожного пацієнта. Отже, ефективність порятунку від Р залежить від ранньої діагностики, відповідального призначення терапії та дисциплінованого виконання лікувальної програми.