Фізіотерапія

Фізіотерапевтичні методи полягають у наданні лікувального ефекту на організм людини за допомогою природних фізичних явищ — це тепло, світло, звук, електрострум, вода, повітря, магнітні хвилі. У чому полягає фізіотерапія? Це здатність використовувати сили природи у терапевтичних цілях за допомогою спеціальних приладів та пристроїв. Так, людина має певний діагноз і звертається у медичний центр чи в поліклініку. Його оглядає терапевт чи невролог, вивчає анамнез, та якщо є така необхідність, направляє пацієнта на додаткову діагностику та аналізи біологічних матеріалів. Коли клінічна картина повністю зрозуміла, фахівець робить для підопічного призначення у фізіотерапевтичний кабінет. З цього моменту ним займається фізіотерапевт, який достовірно уявляє собі стан хворого і той рівень терапевтичного навантаження, що саме зараз життєво необхідний. Дозоване та планомірне застосування фізіотерапевтичних методів дозволяє стверджувати, що фізіотерапія є результативним способом неінвазивного оздоровлення, яке не має побічних ефектів і доступне абсолютно всім завдяки демократичній вартості. Переважно лікувальний курс складається з 10 чи 15 процедур. Після реалізації стартової програми проводиться перерва та фіксується результат. Потім, вже знаючи, як реагує організм хворого на інтенсивність та метод, який використовує фізіотерапія, можна продовжити процедури у потрібних обсягах навантаження та режимах. Зазначимо, що центр соціальної допомоги та реабілітації надає можливість відвідувати кабінет, де доступна фізіотерапія, і в режимі денного стаціонару, і для тих підопічних, хто розмістився на цілодобовий пансіон.

В останні роки фізіотерапевтичні методи оздоровлення набирають популярності серед найширших верств населення. Що таке фізіотерапія простими словами? Насправді все справді просто. Фізіотерапія — це холод і тепло, електрика та магнітна енергія, інфрачервоне та ультрафіолетове випромінювання, вода, солі і навіть каміння. Різні напрямки, які включають такі підвиди, як спелеотерапія, галотерапія та взагалі кліматотерапія, спеціально створюються та практикуються для використання фізичних методів впливу на ослаблені організми. За своєю суттю подібні заходи допомагають відновитися після операції чи гострої травми, що часто є наслідком хронічної чи навіть невиліковної патології. Широкого поширення фізіотерапія набула завдяки відсутності побічних ефектів та своєї універсальності застосування. Так, фізіотерапевтичні практики переважно потрібні тоді, коли необхідно швидко відновитись після тривалої хвороби, гострого нападу серцево-судинного захворювання (інсульт, інфаркт) або хірургічного втручання у внутрішні органи. Зазначимо, що фізіотерапія рекомендується у тих ситуаціях, коли складні та хронічні захворювання неможливо вилікувати повністю, але доступно скоротити больовий синдром та згладити хворобливу симптоматику. Користь дуже велика, оскільки синергія медикаментів, фізіотерапевтичних методів та мануальної терапії повертають функціональність ушкодженим органам. Насамперед це твердження актуальне для опорного та рухового апарату, судин головного мозку та шийно-комірцевої зони, які необхідно підтримувати у працездатному тонусі і ліками, і масажем, і гімнастикою, і ЛФК (лікувальна фізкультура) та за допомогою фізіотерапевтичних практик. Тоді забезпечується максимальний ефект реабілітаційної програми.

Патології мають різноманітне походження і лікуються також у різний спосіб. Сучасна медицина переважно використовує і оперативне втручання у внутрішні органи, і прийом ліків, призначених фахівцем залежно від діагнозу. Які захворювання лікують фізіотерапією? Фізіотерапія допомагає при багатьох хворобах. Серед них такі поширені недуги, як варикоз (варикозне розширення вен), остеохондроз, артрит, травми хребта та різні переломи. Також дуже корисними є фізіотерапевтичні способи лікування патологій дихальної системи. Для цього застосовуються інгаляція, прогрівання та багато іншого. Окремо слід підкреслити корисності фізіотерапевтичних практик для відновлення після серцево-судинних ускладнень. Такі травми, як інфаркт, інсульт, тромбоз, апоплексичний удар, крововилив у мозок, ТІА (транзиторна ішемічна атака) потребують комплексного підходу для усунення наслідків органічного потрясіння. Реабілітація включає масаж, акупунктуру, ЛФК (лікувальна фізична культура), а також процедури в кабінеті фізіотерапії — це електрофорез, електростимуляція, аероіонотерапія, транскраніальна електроанальгезія, флюктуоризація, електросон, інтерференцтерапія та багато іншого.

Користь для оздоровлення ослабленого патологією людського організму, якою володіють фізіотерапевтичні практики, не викликає сумнівів. Ця область оздоровлення патологічних органів і досить різноманітна. Які бувають види фізіотерапії? Найменувань дійсно багато — це ультразвукова терапія, інфрачервоне та ультрафіолетове опромінення, дарсонвалізація, магнітотерапія, лазеротерапія, електрофорез, електросон, кліматотерапія, спелеотерапія, галотерапія, гальванізація, транскраніальна електроанальгезія, голкорефлексотерапія. За своєю суттю фізіотерапевтичні методи включають всі способи оздоровчого впливу на людський організм, які можуть надати сили природи — вода, тепло, холод (кріотерапія, що є лікування рідким азотом), електрика, магнітні, світлові та звукові хвилі. Так як це повною мірою природні енергії, то фактично виключено побічні ефекти. Саме тому всі види фізіотерапії, які корисні при тій чи іншій недузі, демонструють позитивні результати при паралельному застосуванні медикаментів та таких практик, як масаж, ЛФК (лікувальна фізична культура), йога та гімнастика.

Зрозуміло, крім того, що фізіотерапія виконується за призначенням терапевта або невролога, здійсненням процедур, які пропонує фізіотерапевтичний кабінет, також займається кваліфікований медик. Хто робить фізіотерапію? Виконанням заходів відновлювальної або лікувальної програми, які намічені на основі діагностики та анамнезу хворої людини, займаються доктори таких спеціальностей: фізіотерапевт, терапевт, травматолог, ортопед, рефлексотерапевт, методист ЛФК (лікувальна фізична культура), медсестра з фізіотерапії та професійний масажист. В рамках фізіотерапевтичного сеансу дуже важливо дотримуватись певних параметрів у роботі приладів, що в першу чергу відноситься до пристроїв, які транслюють на тіло підопічного слабкі розряди електроструму у вигляді імпульсів різної частоти. Також необхідно контролювати реакції пацієнта на вплив девайсів або середовища (вода, мінерали, тепло та холод, магнітні, світлові та звукові хвилі). З цією метою здійснюється компетентне моніторування терапевтичних процесів.