Пропустіть зал очікування!

Зареєструйтесь онлайн перед приїздом.

У нас є актуальні розклади, контактна інформація та можливість записуватись на прийом через Інтернет.

Полінейропатія: причини, симптоми та лікувальне відновлення

Поліневропатія або полірадикулонейропатія, як ще називається полінейропатія в медичній сфері, є патологією периферичної нервової системи, що характеризується множинними порушеннями чутливості нервів, паралічами, трофічними пошкодженнями. Захворювання найчастіше піддаються дистальні сегменти кінцівок. Найчастіше надходять скарги на відсутність відчуттів у ногах і рідше до рук, які німіють, ними стає неможливо керувати. На сьогодні зафіксовано близько півтори сотні форм етіології цієї хвороби. Однак переважно її причиною стає цукровий діабет, інтоксикація шкідливими речовинами в рамках індивідуального потурання своїм шкідливим звичкам або хімічна терапія в ході боротьби індивіда з онкологічним захворюванням. Таким чином полінейропатичні симптоми виникають як після інтоксикації, так і після хіміотерапії.

Найбільш поширені види полінейропатії

Як ми вже сказали вище, це три типові форми:
  • Діабетична — при початковій, середній та тяжкій стадії ендокринної недуги.
  • Алкогольна або наркотична зараженість органів токсинами.
  • Хімічне отруєння організму як побічний ефект у ході інтенсивного прийому медикаментів.

Полінейропатія, яку провокує цукровий діабет

Відразу відзначимо, що дана патологія виникає майже у всіх діабетиків – у 80% випадків. Симптоми нейропатії у багатьох кейсах стають індикаторами, якими індивідуум здатний ідентифікувати патологію. У деяких ситуаціях хворий навіть не підозрює, що в його ендокринній системі прогресує діабет на другій стадії. Якщо вищеописане відбувається, отже внаслідок захворювання вже уражені нерви та відбувається подальше порушення життєво важливих систем людини. Полінейропатія (далі – П) виражається насамперед у поразці периферичної нервової системи, мієлінізовані нервові волокна і закінчення якої спрямовані насамперед до голови, тулуба, рук і ніг. Дистальна сенсомоторна П найчастіше діагностується у діабетиків. Прояви П полягають у поразці довгих нервів: в першу чергу тих, що ведуть до стоп ніг, а згодом (для розвитку П у цьому напрямку периферичної нервової структури потрібен більш тривалий період) і до волокон, що ведуть до рук.

Полінейропатія після інтоксикації

Систематичне та надмірне споживання міцних (і не дуже) спиртовмісних (етанол) напоїв стає основою для виникнення в людському організмі такої хвороби як алкогольна полінейропатія. Наскільки можливо позбутися її і в чому полягає складність лікування? Можливості лікування зростають пропорційно тому, коли виявлено недугу. Переростання П в хронічну категорію означають, що алкоголік вже перебуває у смертельній небезпеці або, як мінімум, у нього великі проблеми зі здоров’ям, які виражаються в дисфункціях рухового та опорного апарату (адже кінцівки уражені насамперед), дихальної системи та утрудненому обміні речовин. У цьому важливість своєчасної реакції сім’ї та найближчого оточення — громадянин, що пристрастився до етилового спирту, перебуває в групі ризику і, якщо не відреагувати своєчасно, йому загрожує серйозна небезпека. Чим сильніша згубна пристрасть, тим складніше врятувати хворого, якого болить хвороблива симптоматика П. Входить в широку групу неврологічних відхилень П на основі алкоголізму, розвивається в критичних ситуаціях залежно від спиртного, починаючи від п’яти років хронічного зловживання алкоголем. Болюча тяга до різних форм рідин, що містять етиловий спирт, дуже негативно впливає на весь організм залежного від «чарки і склянки» індивідуума. В результаті згубного впливу «винних пар» засмучується стан периферичного сегмента нервової системи. Обмінні процеси деградують, кінцівки зазнають суттєвих дефектів, через які скорочується чутливість і відчутність суб’єктом ніг та рук. Все це веде до того, що катастрофічно знижується рівень повсякденного життя алкоголіка.

Симптоми алкогольної полінейропатії

Отже, шкідливі речовини, що містяться в алкогольних напіях та інших наркотичних засобах, що негативно діють на стан великої кількості нервових волокон. Оніміння і біль у ногах людина починає відчувати на ранніх стадіях ураження периферичної структури, тому найчастіше їм даремно не надається належного значення. Відсутність уваги до цієї симптоматики надалі дуже ускладнює лікувальний та відновлювальний процеси, оскільки дуже важко зупинити патологічну прогресію. Тривожними сигналами незворотності, що насуваються, є:
  • Утруднена вимова навіть нескладних словосполучень і звичних в побуті речень.
  • Дезорієнтація у досить знайомій місцевості.
  • Сильне потовиділення.
  • У ступнях ніг відчувається періодичне печіння, сверблять підошви стоп.
  • Шкіра стає занадто сухою.
  • На шкірному покриві утворюються висипання та виразки.
  • У нижніх кінцівках формується стійкий больовий синдром.
При алкогольній етіології пацієнти здебільшого виражають скарги на притуплену або зовсім відсутню чутливість ніг до мінливих температур. Під час нічного відпочинку не дають нормально спати сверблячі поколювання. Ці відчуття практично зникають на більш прогресивних стадіях недуги, що дуже плачевно, оскільки свідчить про трофічні явища і некрозі тканин, що насувається. Однак не тільки алкоголізм або генетична схильність стають патогенними джерелами П або інших порушень у роботі периферичних нервових тканин. Ними може стати онкологічне захворювання, епілепсія, гіперглікемія, отруєння хімічним складом чи передозування медикаментозними препаратами. Якщо все ж таки спостерігаються явні ознаки П алкогольної етіології, то її загостренню та переходу в невиліковну стадію сприяють наступні фактори:
  • гостра нестача в організмі вітамінів групи B;
  • розлади в органічному метаболізмі;
  • нестача постачання нервових волокон поживними речовинами;
  • споживання продуктів, що містять етиловий спирт, що посилює патологію подальшим руйнуванням нервової системи.

Полінейропатія після хіміотерапії

Хіміотерапія, яка при використанні хімпрепаратів стримує рак, застосовується для терапії інфекційних та пухлинних патологій, здатна продукувати такий побічний ефект як периферійна невропатія Симптоми ті ж, що і за інших форм захворювання , слабкість, оніміння та біль у ногах та руках. Після проходження курсу хіміотерапії П йде на спад, тому нерви регенеруються і загоюються. Проте можливий розвиток віддалених симптомів нейропатії і навіть поява нових відхилень.

Симптоми полінейропатії після хіміотерапії

Дані ознаки безпосередньо залежать від того, наскільки сильно при П пошкоджені нервові закінчення та волокна, якою мірою зачеплена периферична нервова система в цілому. Розладна чутливість:
  • різкі болючі імпульси в кінцівках;
  • гостре сприйняття фізичних дотиків, холодної та гарячої атмосфери, температури предметів;
  • відчуття болю в нижній щелепі та в ротовій порожнині;
  • поколювання, оніміння, печіння та повна відсутність відчуттів у долонях та стопах.
Розлади рухової та опорної моторики:
  • важко зав’язати шнурки на черевиках, розстебнути/застебнути гудзики, неможливо надрукувати ;
  • судомна компресія м’язів ніг;
  • скорочення м’язової маси верхніх та нижніх кінцівок руки та ноги стають дуже тонкими;
  • рефлекси знижуються;
  • змінюється хода, ходьба стає травмонебезпечною через часті спотикання і навіть падіння:
  • легко втрачається координація у просторі, яку супроводжує втрата рівноваги.
Ознаки, пов’язані з вегетативними порушеннями:
  • кровообіг утруднений, супроводжується перепадами тиску:
  • потовиділення слабшає;
  • ускладнюється сечовипускання, виникає запор.

Діагностика різних форм нейропатії

У процесі діагностики П ведеться облік симптомів за їх характером (вегетативні порушення та розлад координації, наприклад), тяжкості (больовий синдром, загальне погіршення життєдіяльності) та динаміці, яка може як прогресувати, так і залишатись протягом тривалого терміну в рамках певної стагнації та стабілізуватися.

Фізіотерапевт найчастіше фіксує такі параметри:

  • рефлекторність;
  • сприйняття вібрації;
  • тактильні відчуття;
  • оцінка положення стоп при ходьбі босоніж;
  • утримання рівноваги;
  • фіксація кісточок і стоп у положеннях сидячи та стоячи;
  • робота суглобів при руховій амплітуді кінцівок;
  • м’язова маса та м’язова сила.
На основі отриманих відомостей невролог або невропатолог формує поетапність лікування та виробляє загальну стратегію відновлювальної програми.

Профілактика та лікування полінейропатії

Профілактичні заходи насамперед спрямовані на створення сприятливих життєвих умов, ліквідацію шкідливих звичок, на правильне, збалансоване харчування та регулярне фізичне навантаження. На сьогодні в закладах охорони здоров’я терапія П сфокусована на усуненні симптомів. Фармакотерапія спрямована на максимальне зняття больових відчуттів хворого за допомогою опіатних анальгетиків, лідокаїну, антиконвульсантів, а надалі — антидепресантів. Ерготерапія та фізіотерапія неодмінні інструменти, за допомогою яких реалізується програма реабілітації та відновлення втрачених у зв’язку з хворобою функцій організму. Також надзвичайно важливими в деяких кейсах є психотерапія, масаж і соціальна адаптація, яка дозволяє пацієнтам налагодити оновлені контакти з суспільством в обхід згубних зв’язків, що устали в негативному минулому. Підкреслимо, що при первинних ознаках П настійно рекомендується звернутися до фахівців охорони здоров’я, здатних провести комплексне обстеження, а потім у медичний центр R-Clinic для проходження спеціалізованого відновлення організму. Нервові волокна, уражені у зв’язку з інтоксикацією, або П як побічний ефект хіміотерапії можна реабілітувати, якщо вчасно розпізнати недугу і почати її всебічну терапію. Як ми вже зазначили вище у статті, будуть незамінні ліки, у тому числі антигіпоксанти, тіоктова кислота, вітаміни групи B, а фізіотерапія під контролем реабілітолога і мануального терапевта буквально допоможе встати на ноги.

Множинне ураження нервів, які стосуються периферичної нервової структурі, називається полінейропатія. Це поширене неврологічне порушення здатне носити як хронічний, і гострий характер. При хронічних формах симптоматика розвивається протягом тривалого терміну, не привертаючи уваги пацієнтів до явно виражених проявів — у цьому полягає велика небезпека, оскільки після виявлення недуги вже зі старту лікування потрібна набагато інтенсивніша терапія. До найпоширеніших причин гострої та хронічної нейропатії відносяться:
  • Токсикоз, інфекційні захворювання, аутоімунні реакції організму.
  • Отруєння (важкими металами, наприклад — ртуть, свинець, легкими металами — олово).
  • Онкологічне захворювання (множинна мієлома).
  • Деякі медикаменти та курси фармакотерапії.
  • Цукровий діабет.
  • Зловживання алкогольними напоями (етанол).
  • Авітаміноз, гіповітаміноз, дефіцит вітаміну B12, анемія.
  • Гіпотиреоз, дисфункції щитовидної залози.
  • Дисфункції нирок, печінки.
  • Онкологія (рак легенів).
  • Хіміотерапія.
Згідно з експертною думкою, найбільш поширеною причиною полінейропатії нині є підвищений рівень цукру в крові або цукровий діабет. Йдеться насамперед про ті випадки, коли пацієнт не отримує необхідне йому лікування. У таких ситуаціях розвивається діабетична полінейропатія, що отримала свою назву у прямому зв’язку з етіологією недуги. Ознаки полінейропатії У прямій залежності від патогенезу цього захворювання полінейропатія здатна викликати порушення нервових сполук, що контролюють статику, м’язи, рухову здатність індивіда, розлад сенсорної здатності, чутливість шкіри, можуть бути уражені нерви голови (лицьові, потиличні). Так, симптоми відповідають зоні ураження певної ділянки периферичної нервової системи. Наприклад, синдром Гійєна-Барре проявляється несподівано, поширюючись від нижніх кінцівок до інших органів. Гостра симптоматика характеризується несподіваною втратою тактильних відчуттів чи поколюваннями в руках і ногах, але завжди і незмінно присутня раптова слабкість у м’язах. Непоодинокі пошкодження м’язових сполук, які відповідальні за безперебійну роботу системи дихання, тому полінейропатія здатна пошкодити весь дихальний апарат. Основним симптомом хронічного перебігу полінейропатії залишається розлад сенсорних відчуттів. Як правило, перші ознаки втрати чутливості наздоганяють нижні кінцівки, рідше – верхні: симптоми виражаються в нерозумінні в якому положенні ноги чи руки, печіння, оніміння та поколювання. Через втрату чутливості дуже важко просто ходити та пересуватися. Поступово атрофія м’язів призводить до повної недієздатності кінцівок. Дистальна полінейропатія проявляється в печінні і поколювання в ступнях і долонях – недуга з подібною симптоматикою розвивається на тлі цукрового діабету. Негативні відчуття поступово посилюються і переростають у больовий синдром, що особливо відчувається пацієнтами в нічний час доби, при змінах зовнішнього температурного режиму, при торканні твердих предметів. Буває, що дистальна полінейропатія стає причиною втрати організмом пацієнта можливості відчувати температуру та біль. Лікування полінейропатії Головним у терапії різноманітних за своєю етіологією нейропатій є своєчасне діагностування недуги та комплексний підхід у лікувальному процесі. Зрозуміло, насамперед потрібно прагнути усунення першопричини хвороби. Лікувальна програма завжди має формуватися індивідуально. Традиційно використовується напрям фармакологічного оздоровлення та фізіотерапія – електрофорез, ультрафонофорез, ЛФК (лікувальна фізкультура), різноманітний масаж та багато іншого. Зазначимо, що своєчасна діагностика та продумане лікування уможливлюють усунення симптомів полінейропатії різного патогенезу.
У наш неспокійний час людство атакує безліч патологій, які впливають на показники летальних наслідків серед населення планети і на загальний рівень життя різних держав. До таких масових, на жаль, недуг відноситься і цукровий діабет, загроза якого носить глобальні масштаби. Згідно зі статистичними даними ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), приблизно кожна 5 нездорова людина не знає про свою хворобу, а в Україні 50% хворих не підозрюють про те, що вони діабетики. За статистикою, у світі приблизно кожна 10-та і навіть кожна 8-а людина хвора на діабет. Захворювання полягає у надмірному перевищенні показника глюкози в крові, причиною якого є порушення у процесі органічного обміну речовин. Так, разом з тим, що ми їмо, до наших органів надходять вуглеводи, білки та жири. Вуглеводи трансформуються в цукор, який називають глюкоза. При нормальних пропорціях гормон інсулін транспортує глюкозу у клітини, де вона перетворюється на енергію. Цукровий діабет позбавляє організм можливості виробляти інсулін у потрібних обсягах і скорочує ефективність тих гормонів, які вже є. Саме тому в крові утворюється надлишок глюкози, яка, у свою чергу, має руйнівну дію на внутрішні органи та тканини. Найпоширеніші види цукрового діабету:
  • Першого типу – це підлітковий та дитячий підтип патології. Зумовлений недостатнім виробленням інсуліну підшлунковою залозою.
  • Другий тип — організм втратив чутливість до гормону інсулін і рівень цукру в крові катастрофічно підвищується. Це найбільш поширена форма захворювання — до 90% усіх, хто страждає на діабет, переживають саме другий тип даної патології.
  • Третій тип — характеризується серйозними захворюваннями нирок та сильною резистенцією до інсуліну.
  • Четвертий тип — безпосередньо пов’язаний із ожирінням, діабет так званого помірного типу.
  • П’ятий тип — різновид хвороби, що найчастіше зустрічається, характерний для людей, які досягли поважного віку категорії 65+.
Існує ще кілька форм захворювання. Це предіабет, що характеризується підвищеним показником глюкози, який, однак, не дотягує до діабету другого типу. Є ще гестаційний діабет, що дошкуляє підвищеним вмістом у крові вагітних жінок, який виникає через вироблення гормонів, що нівелюють дію інсуліну. Часто визначити гестаційний підвид є лише після ретельних обстежень, оскільки протікає він переважно безсимптомно. Додамо, що з другому типі підвищеного цукру ознак може бути зовсім або вони можуть бути дуже непомітними. Це з надзвичайно пролонгованим розвитком патології. Тому нерідко діагностування цукрового діабету другого типу відбувається разом із виявленням безлічі порушень у роботі внутрішніх органів людини. У зв’язку з цим рекомендується періодично проводити контрольні обстеження щодо виявлення показника глюкози, що не відповідає нормі.
У пацієнтів, яких долає цукровий діабет, часто спостерігається діабетична полінейропатія, яка часто проявляється через те, що надлишковий цукор у крові не лікувався або навіть не був діагностований. Таким чином відбувається нестача харчування нервів потрібними елементами, гіпоксія та неминучі ушкодження судин. Найчастіше діагностується дистальна сенсомоторна полінейропатія, яка насамперед проявляється у розладі функціоналу нервових закінчень, що ведуть до нижніх та верхніх кінцівок. Серед основних симптомів цієї недуги оніміння та втрата чутливості стоп ніг та кистей рук. Часто спостерігаються набряки, нічні судоми, почервоніння, печіння, поколювання, сухість та лущення шкіри. Лікування діабетичної полінейропатії засноване насамперед на стримуванні симптомів цукрового діабету та на контролі вмісту глюкози в крові. Необхідні контрольні обстеження та ретельна діагностика, на основі якої буде призначено вивірене медикаментозне лікування та фізіотерапевтичний курс, здатний повернути рухливість та усунути дисфункції кінцівок, що виникли через судинні порушення.
Сьогодні серед медичних дослідників міжнародного рівня прийнято вважати, що полінейропатія — сукупність органічних патологій з проявами хвороб лише на рівні периферичної нервової системи, які характеризуються множинними ураженнями периферичних нервів. Захворювання класифікуються за локалізації порушень, за гостротою початку та перебігу, а також за швидкістю розвитку та етіології кожного окремо взятого кейсу. Гострі форми розвиваються в період до одного місяця – це аутоімунні, судинні та токсичні полінейропатії. Симптоматика при хронічних формах протікає протягом кількох років на основі диспротеїнемічних, діабетичних, паранеопластичних, спадкових процесів, що характеризуються системними патологіями сполучних тканин. Моторна, автономна, мієлінова, аксональна полінейропатії поділяються від типу ушкодження товстих та тонких нервових волокон. Полінейропатії проявляються у морфологічних трансформаціях у вигляді аксональної дегенерації та демієлінізації або їх поєднаннях. Мікроциркуляторні та токсико-дисметаболічні порушення беруть участь в аутоімунних процесах з деструкцією метаболічних ланцюжків, які безпосередньо беруть участь у підтримці енергетичного балансу організму. Особливо частішають випадки захворювання у віковій категорії 65+, серед представників якої все частіше трапляється ідіопатична нейропатія.
Множинне ураження нервів і нервових закінчень, які стосуються периферичної нервової системи організму, називають поліневропатією. Хвороба проявляється у вигляді сенсорних та рухових розладів, больових відчуттів, втрати м’язової активності. Порушення насамперед проявляються у дисфункціях нижніх та верхніх кінцівок, які втрачають чутливість, а також мають шкірні ушкодження. Однак, зустрічаються розлади в травній, дихальній та видільній системах, кардіологічні та судинні проблеми. На сьогодні поліневропатія вважається патологією всіх органічних систем із проявами насамперед у численних відхиленнях від нормального стану периферичних нервових волокон та тканин, що відповідають за функціонал стоп ніг та кистей рук, у дисфункціях яких насамперед проявляється дана патологія.
Спадкові особливості метаболізму, надмірний вміст цукру в крові, неправильне харчування разом із токсичною дією на організм етанолу, що міститься в спиртних напоях, призводять до того, що у людини розвивається алкогольна полінейропатія. В рамках багаторічного зловживання алкоголем в органах людини, що п’є, накопичується ацетальдегід (продукт хімічного розпаду етанолу), який безжально руйнує органічні системи, тканини та аксони нервових клітин. Залежно від метаболізму кожного окремо взятого індивіда тією чи іншою мірою формується опір вищеописаним деструкціям. Стан посилює гостру нестачу вітаміну B1, який є потужним антиоксидантом і бере участь у транспортуванні нервових імпульсів периферичними каналами органічної системи. Разом з недостатнім харчуванням алкоголізм стає причиною адсорбції вітамінів, порушень у роботі ШКТ (шлунково-кишковий тракт) та дисфункції печінки.
Порушення функціоналу нервів периферичної нервової системи характеризує захворювання, яке називається полінейропатією нижніх кінцівок. Причинами патології стають інфекційні, паранеопластичні, метаболічні, токсичні та ендокринні передумови, що є наслідком неправильного способу життя (зловживання алкогольними напоями, що містять етанол), спадкових факторів, відхилень в обміні речовин і основного захворювання, такого як цукровий діа. Полінейропатія нижніх кінцівок характеризується атрофією м’язів загальною, м’язовою слабкістю, втратою рефлексів у сухожиллях та зв’язках, скороченням сенсорних відчуттів, дисфункціями серцево-судинної, вегетативної та ендокринної системи, порушеннями в роботі ШКТ (шлунково-кишковий тракт).
Глухов Євгеній Ігорович

Глухов Євгеній Ігорович

медичний директор, лікар-невролог, мануальний терапевт

Реабілітолог із досвідом практичної роботи понад 10 років, випускник НМАПО ім. П.Л. Шупика, завідувач інсультного блоку у відділенні інтенсивної терапії, клінічний ординатор кафедри судової медицини.

Осовський Ігор Сергійович

Осовський Ігор Сергійович

старший реабілітолог з досвідом роботи понад 4 роки

Закінчив школу професійного масажу «Profmed». Спеціалізація реабілітація, масаж, ЛФК.

Білий Євгеній Ігорович

Білий Євгеній Ігорович

Масажист. Досвід роботи становить більше 6 років.

Випускник школи професійного масажу «Profmed». Працює у напрямках: класичний масаж, локальний масаж(масаж голови, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок), лімфодренажний масаж, вакуумний масаж, дитячий масаж, медовий масаж, антицелюлітний масаж, лікувальний масаж, апаратний масаж. Креольський масаж бамбуковими паличками; Самурайський масаж бамбуковими віниками; Старослов’янський масаж ложками. (Свідоцтво: №ВН-122; №ВН-170; №ВН-178)
Базей Богдан Миколайович

Базей Богдан Миколайович

Фізичний терапевт, ерготерапевт, реабілітолог, мануальний терапевт.

Закінчив Уманський медичний коледж на кафедрі лікувальна справа, закінчив Вінницький Відкритий міжнародний інститут розвитку людини «Україна» на кафедрі фізична терапія, ерготерапевт Закінчив курс підвищення кваліфікації у професійній школі масажу «Profmed» за спеціалізацією Основи остеопатії, м’які техніки мануальної терапії, постізометрична релаксація, кінезотейпування. Має стаж та досвід роботи у сфері медичної реабілітації 5+ років
ПОТРІБНА ПОРАДА ВІД НАШИХ ЕКСПЕРТІВ?

Замовте зворотний дзвінок зараз!

Ми зв’яжемося з Вами протягом 24 годин з моменту Вашого запиту