• UA
  • RU
  • Телефон:

    Пропустіть зал очікування!

    Зареєструйтесь онлайн перед приїздом.

    У нас є актуальні розклади, контактна інформація та можливість записуватись на прийом через Інтернет.

    Вегетосудинні порушення: симптоми та лікування

    Вегетативно судинні порушення – це група соматичних розладів, в основі яких лежить психіка. Їх біологічною причиною є ступінь збудження нервової системи. Людина, яка страждає на вегетативний розлад, переконана, що з її організмом щось не так. Через страх за своє здоров’я, викликаний фізичними стражданнями та відсутністю ясної картини всієї ситуації, він відчуває роздратування, занепокоєння, депресію, проблеми зі сном та концентрацією уваги. Чим раніше діагностувати та нейтралізувати їхнє джерело в психіці пацієнта, тим швидше і легше він повернеться до душевного спокою та рівноваги.

    Розлад ВСД: соматичні симптоми

    Вегетативні порушення викликають фізичні нездужання, які хворий намагається безуспішно вирішити, вдаючись до допомоги різних вузькопрофільних фахівців. Основними соматичними симптомами ВСД є:
    • слабкість, запаморочення;
    • прискорене серцебиття (тахікардія);
    • прискорення пульсу;
    • задишка;
    • відчуття «серцевої недостатності»;
    • сильний сором у грудях;
    • почуття задухи в горлі;
    • оніміння пальців;
    • тремтіння кінцівок (тремор);
    • надмірна пітливість;
    • нудота (іноді блювання), діарея;
    • часте сечовипускання;
    • сухість слизової оболонки в роті;
    • блідість шкірних покривів;
    • постійне позіхання;
    • неможливість зробити глибокий вдих;
    • відчуття спеки або холоду, в очікуванні непритомності.
    Хворі з діагнозом «розлад вегетативної нервової системи» скаржаться на почуття тривоги , частого занепокоєння та депресивного стану. Хворий може не знати, що всі нездужання з’являються у нього в результаті вегетосудинних порушень, тому він не розуміє ситуації, і це ще більше посилює фізичні нездужання. У результаті виходить замкнене коло. Вегетативний розлад вкрай складно діагностувати, адже недуг настільки багато, що до того, як буде поставлено правильний діагноз, хворий може втратити терпіння і звернутися до іншого фахівця . Людина страждає на певні соматичні проблеми, а тести і всілякі обстеження не показують нічого аномального в стані здоров’я. Також хворому важко визнати, що всі його симптоми є суто психологічними.

    Порушення терморегуляції при ВСД: причини

    Іноді буває, що у людини на нервовому ґрунті знижується імунітет, і з’являється субфебрильна температура (37 °C) або навіть лихоманка (понад 38,5 °C) неясного походження і тримається тривале час (до кількох місяців). Подібне явище називається “термоневроз”. Однак ВСД з порушенням терморегуляції успішно лікується. Просто нервовій системі при тривалих напруженнях та стресах складніше виконувати свої функції, тому внаслідок такого дисбалансу температура тіла може підвищуватися.

    Вегетосудинні порушення: лікування в Одесі

    Лікування вегетативних дисфункцій досить тривале і в його основі лежить психотерапія. Завдяки цьому пацієнт можуть зменшити почуття стресу і занепокоєння, а, відповідно, знизити сприйняття окремих тілесних недуг. Психотерапія дозволяє зрозуміти причини вегетосудинних розладів, що є фундаментальним кроком на шляху до одужання. Також можливе застосування релаксуючих процедур та гіпнозу. Залежно від симптомів можуть бути призначені седативні засоби, препарати для покращення кровообігу та лікування зневоднення. Елементом підтримуючої терапії є прийом анксіолітиків, нейролептиків та антидепресантів нового покоління, які полегшують психічні симптоми. Однак вони мають численні побічні ефекти для організму і легко викликають звикання. Але це не означає, що потрібно повністю відмовитися від медикаментозних препаратів. Лікарські засоби допомагають людині жити повноцінним життям, коли її фізичні страждання стають просто нестерпними та заважають нормальному щоденному функціонуванню. Як правило, заспокійливі ліки призначають лише за виражених ознак ВСД. Намагаючись боротися з явними соматичними симптомами, не варто забувати про першоджерело проблеми. Зазвичай хворим пропонують прості банальні істини, такі як:
    • правильне харчування;
    • регулярні прогулянки на свіжому повітрі;
    • заняття фізичними вправами;
    • активний спосіб життя;
    • відмова від шкідливих звичок.
    Ці рекомендації є скоріше профілактичними для будь-якої свідомої людини, яка дбає про своє здоров’я. Лікарі також пропонують пацієнтам займатися дихальною гімнастикою, освоювати певну техніку релаксації (йога/цигун), що доповнює традиційні медичні методи та в комплексі ефективно працює для отримання бажаного результату.
    Як такий термін вегетосудинна дистонія був винайдений у середині XX століття видатним радянським терапевтом Миколою Миколайовичем Савицьким, академіком медичної АН СРСР. Соматоформна вегетативна дисфункція нервової системи – актуальне трактування вегето-судинних порушень, які раніше класифікувалися як вегето-судинна дистонія. До цієї ж категорії розладів належать і вегетоневроз та нейроциркуляторні відхилення. Необхідно розуміти, що ВСД – це симптоми, а не остаточний діагноз, який невропатолог чи невролог, який представляє наш надійний медичний центр, поставив пацієнту на основі різноманітних скарг. Найчастіше описуваний нами синдром виявляється у цілому комплексі ознак — біль у грудях, дискомфорт у серці, тремтіння у нижніх і верхніх кінцівках, коливання внутрішньочерепного і загального артеріального тиску, брак кисню в організмі, перебої дихальної системи, тривога, занепокоєння, труднощі при спробах вчасно заснути і навіть безсоння. Підкреслимо, що серцево-судинні проблеми спостерігаються за нормальних показників ЕКГ (електрокардіограма). Нормальні результати поверхневого обстеження – це одна з найбільших складнощів діагностування вегетосудинної дистонії та подальшого лікування захворювання, яке викликало її симптоми. При їх проявах спостерігаються підвищення температури, хоча дослідження не зафіксувало запалення в жодному органі, а також часто паморочиться в голові, періодично з’являється нудота, блювання, печія, рефлюкс, діарея, запор та інші ознаки неякісної роботи травної системи в цілому та ШКТ (шлунково- кишечник) зокрема. Будь-який кваліфікований фахівець у сфері неврології підтвердить, що вищеописана симптоматика найчастіше зустрічається у комбінованому вигляді, у різній інтенсивності та послідовності хворобливих ознак. Формулювання вегетосудинної дистонії ні про що конкретне не говорить — симптоми ВСД лише свідчать про можливу наявність в організмі пацієнта кількох патологій, що безпосередньо пов’язані з дисфункціями вегетативної, ендокринної, периферичної та центральної нервовими системами. Тому не можна сподіватися на прийом вітамінного курсу та релаксантів для відчуття довгоочікуваного поліпшення самопочуття: потрібні досить фундаментальні дослідження. Засмучена вегетативна система сама по собі не патологія, а комплекс хворобливих симптомів, як ми вже стверджували вище у статті. Це вторинні ознаки прихованої патології (або навіть кількох), яку необхідно виявити, а потім цілеспрямовано лікувати. У давно минулі десятиліття діагнозу вегето-судинна дистонія було цілком достатньо – пацієнту робили відповідну позначку в картці і виписували рецепт на малоефективні медикаменти, яких можливо було цілком достатньо, оскільки неврологічна симптоматика за радянських часів не була такою агресивною, як у наш час інформаційного тиску та тотального стресу. Справді, фрази «треба трохи заспокоїтися і все пройде — пропийте ось це і це: добре допомагає» і копійчаних ліків на сьогодні вже не вистачить. Необхідні ВІЛ ЕГ (ехоенцефалографія), КТ (комп’ютерна томографія) та МРТ (магнітно-резонансна томографія), а також фізіологічні аналізи, на основі яких лікар зробить об’єктивний висновок та призначить адекватне стану організму лікування.
    Комплексні прояви соматичних, а іноді й психосоматичних ознак, що безпосередньо пов’язані з дисфункціями вегетативного сегмента нервової системи людини, звуться ВСД — цією абревіатурою позначають дещо архаїчний, але все ще активно застосовуваний у медичній практиці діагноз вегетативна дистонія. Відразу наголосимо, що йдеться не про самостійне захворювання, а про ті хвороботворні процеси, які теоретично мають місце в серцевій, судинній, ендокринній, периферичній та центральній нервовій системі (ЦНС). Це можуть бути важкі патології серцевого апарату, судинні дисфункції та порушення у забезпеченні кров’ю, киснем та іншими необхідними елементами внутрішніх органів людини. Базовий занепокоєння викликає дефіцит кисню в органічних тканинах, серці та головному мозку, що здатне стати каталізатором патологічної етіології, здатної викликати надзвичайно небезпечні для організму фізіологічні деструкції. Як тільки помічено тривожну симптоматику ВСД, необхідно звернутися до обізнаного лікаря. Невролог, який представляє наш надійний медичний центр, готовий виконати первинний огляд, очолити діагностичні заходи, резюмувати результати обстеження та рекомендувати продуманий курс лікування, ефективність якого виявляється у відновленні функцій найважливіших внутрішніх органів пацієнта.
    Вегетосудинна дистонія або ВСД – це соматоформна вегетативна дисфункція нервової системи, як прийнято формулювати цю сукупність симптомів в даний час. Справді, термін застарів, але продовжують користуватися навіть медики, оскільки серед населення пострадянського простору така комбінація термінів асоціюється з цілим комплексом ознак, що однозначно свідчать і про наявність патологічних процесів в організмі. Класифікувати ВСД можна за серцево-судинними симптомами, які з’являються за чотирма основними напрямками або синдромами:
    • Аритмічний — включає безліч прихованих патологічних першопричин (гіпертрофія щитовидної залози, протрузії та грижі міжхребцевих дисків, остеохондроз хребта, цукровий діабет, хвороба жовчного стовпа), які виявляються у вигляді частих аритмій та міокардитів.
    • Брадикардичний — характерний для юнацького віку в період статевого дозрівання і проявляється у вигляді оніміння, охолодженості ніг, у сонливості, дратівливості та надмірній стомлюваності при мінімальних фізичних зусиллях, у періодичному переднепритомному стані з уповільненим серцевим ритмом менше 60. li>
    • Тахікардичний – практично завжди спостерігається у тих пацієнтів, які досягли поважного віку та відносяться до вікової категорії 60+. На противагу брадикардичному синдрому характеризується прискореним биттям серця в числі 90 ударів на секунду і навіть частіше. Нерідко класифікується як тахікардія при гіпертонічному кризі.
    • Кардіалгічний – часто проявляється у вигляді больового синдрому в ділянці серця. Біль при цьому буває різального та колючого типу, супроводжується задишкою, підвищеною пітливістю, занепокоєнням, тривожністю та появою фобій. Вищеописані симптоми виявляються як із мінімізованих фізичних навантаженнях, і у стані повного спокою, що є характерною рисою для симптоматики ВСД загалом.
    Нейроциркуляторна або вегетосудинна дистонія – це сумарні дисфункції вегетативної нервової системи, які проявляються насамперед у порушеннях роботи серця і судин людини, що відчуває симптоматику ВСД внаслідок патологій, що важко діагностуються. Зазначимо, що фактично діагноз вегетосудинна дистонія не ставиться – так зазвичай констатують наявність патологічних факторів у тій ситуації, коли не підтверджено анамнез і точно встановити першопричину органічних дисфункцій неможливо. Таке становище нерідко складається при складності у встановленні однозначної присутності в органіці пацієнта такої неврологічної проблеми, як невроз. Досить поширена поява нейроциркуляторних дисфункцій ще у підлітковому віці у пубертатний період. Під час статевого споглядання у молодих людей ще відрегульовано взаємодію вегетативної, нервової та ендокринної систем, тому невідповідність у їхній роботі проявляється у наступних ознаках: а) сильна стомлюваність при мінімальній фізичній напрузі, емоційна ранимість та пригніченість; б) активність фізично не виявляється; низька працездатність, слабка зацікавленість у навчальному процесі, часто відсутня інтерес до всього; в) немає апетиту, погане травлення, часті запори, діареї, нудота та інші порушення системи травлення; г) інсомнія, переривчастий сон, складнощі у момент засинання. Вегетосудинна дистонія – це ще й комплексний розлад вегетативно-нервового спектру, який передається з покоління до покоління. Такі пацієнти перманентно переживають стрес без явних на те психоемоційних причин, у них на шкірному покриві часто утворюються почервоніння, що спричиняє свербіж, піднімається температура тіла. Нерідко також гіпертонічні кризи у супроводі нервових дисфункцій, таких як депресія, безсоння, плаксивий настрій та дратівливість.
    Діагноз вегетосудинна дистонія або ВСД, симптоми якого проявляються в залежності від етіології основного захворювання, проте практично завжди мають одні й самі прояви. Симптоматику цих нейроциркуляторних порушень зазвичай поділяють на дві основні підгрупи: періодичні та постійні. До перших відносять коливання внутрішньочерепного та артеріального тиску, запаморочення, фізичну слабкість, тривожність та фобії, почервоніння або блідість шкірного покриву, тахікардію або прискорений пульс, больові відчуття у грудній клітці, больовий синдром голови. У другу групу визначають більш стійкі особливості фізичного стану пацієнтів, такі як підвищене потовиділення, прискорене серцебиття, припливи та відливи крові до/від голови та обличчя під час стресової ситуації та при мінімальних фізичних навантаженнях, метеозалежність, що дає про себе знати перш за все «стрибками» тиску.
    Нейроциркуляторні відхилення або ВСД (вегетосудинна дистонія), симптоми яких досить різноманітні залежно від патогенезу, відносяться не до якогось конкретного захворювання, але є загальною ознакою недуги (або кількох), що викликає певний стан організму. Приступи слабкості, запаморочення, пітливість, прискорений пульс і биття серця, почервоніння обличчя або сильна блідість, тривожність і тремор у кінцівках часто свідчать про судинні та ендокринні дисфункції. Пароксизми ВСД здатні долати пацієнта протягом коротких періодів від двох або трьох хвилин до кількох годин. Загострення вегетосудинної дистонії, як правило, наздоганяють пацієнтів у рамках стресового стану або внаслідок сильної перевтоми. У виняткових випадках виникають судоми, які можуть свідчити про схильність до епілептичних нападів та втрату свідомості на нетривалий час.
    Зазначимо, що формулювання сукупності неврологічних симптомів вегетосудинна дистонія зустрічається лише серед медиків на території пострадянського простору. Діагностований стан ВСД мкб (міжнародна класифікація хвороб) у реєстрі, схваленому ВООЗ (Всесвітня організація охорони здоров’я), не згадується. З близьких за змістом найменувань – нейроциркуляторна дистонія.
    Коли невролог безперечно встановив на основі ретельного обстеження діагноз вегетосудинна дистонія, лікування проводиться на рівні медикаментозної та фізіотерапевтичної практики. Крім комплексного усунення симптомів за допомогою ліків та планомірного виправлення вегетативних, серцево-судинних, ендокринних та нервових дисфункцій, призначається фізіотерапія, водні процедури та масаж. Дуже допомагає дієтотерапія та фітотерапія. Так, дуже корисні трав’яні чаї, які являють собою відвар або настій ромашки, собачої кропиви, звіробою, чебрецю, лаванди і меліси.
    На запитання, що таке вегетосудинна дистонія можна однозначно відповісти, що в даний час такого діагнозу вже не існує в сучасній медичній практиці. Часто симптоматика ВСД є ознаками до пори прихованих серцево-судинних та ендокринних патологій, які на ранніх стадіях проявляються як нейроциркуляторна дистонія або невроз. Прояви вегетосудинної дистонії в цілому є тими симптомами, які, як правило, можна віднести до такої сфери охорони здоров’я як неврологія. Для неї характерні хворобливі стани, що супроводжуються загальним занепадом сил, надмірною пітливістю, швидкою стомлюваністю, схильністю до непритомності, прискореністю пульсу та серцебиття, залежністю від зміни погоди та перепадів атмосферного тиску.
    Глухов Євгеній Ігорович

    Глухов Євгеній Ігорович

    медичний директор, лікар-невролог, мануальний терапевт

    Реабілітолог із досвідом практичної роботи понад 10 років, випускник НМАПО ім. П.Л. Шупика, завідувач інсультного блоку у відділенні інтенсивної терапії, клінічний ординатор кафедри судової медицини.

    Осовський Ігор Сергійович

    Осовський Ігор Сергійович

    старший реабілітолог з досвідом роботи понад 4 роки

    Закінчив школу професійного масажу «Profmed». Спеціалізація реабілітація, масаж, ЛФК.

    Білий Євгеній Ігорович

    Білий Євгеній Ігорович

    Масажист. Досвід роботи становить більше 6 років.

    Випускник школи професійного масажу «Profmed». Працює у напрямках: класичний масаж, локальний масаж(масаж голови, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок), лімфодренажний масаж, вакуумний масаж, дитячий масаж, медовий масаж, антицелюлітний масаж, лікувальний масаж, апаратний масаж. Креольський масаж бамбуковими паличками; Самурайський масаж бамбуковими віниками; Старослов’янський масаж ложками. (Свідоцтво: №ВН-122; №ВН-170; №ВН-178)
    Базей Богдан Миколайович

    Базей Богдан Миколайович

    Фізичний терапевт, ерготерапевт, реабілітолог, мануальний терапевт.

    Закінчив Уманський медичний коледж на кафедрі лікувальна справа, закінчив Вінницький Відкритий міжнародний інститут розвитку людини «Україна» на кафедрі фізична терапія, ерготерапевт Закінчив курс підвищення кваліфікації у професійній школі масажу «Profmed» за спеціалізацією Основи остеопатії, м’які техніки мануальної терапії, постізометрична релаксація, кінезотейпування. Має стаж та досвід роботи у сфері медичної реабілітації 5+ років
    ПОТРІБНА ПОРАДА ВІД НАШИХ ЕКСПЕРТІВ?

    Замовте зворотний дзвінок зараз!

    Ми зв’яжемося з Вами протягом 24 годин з моменту Вашого запиту