• UA
  • RU
  • Телефон:

    Пропустіть зал очікування!

    Зареєструйтесь онлайн перед приїздом.

    У нас є актуальні розклади, контактна інформація та можливість записуватись на прийом через Інтернет.

    Синкопи (стану зі втратою свідомості)

    Синкопальний стан визначається як раптова короткочасна втрата свідомості та м’язового тонусу, внаслідок зниження мозкового кровотоку. Може виникати без симптомів, що насторожують, або з попередніми «передбаченими ознаками»:

    • запаморочення;
    •  прискорене серцебиття;
    • почуття жару;
    • дзвін у вухах;
    • нечіткість зору;
    • темні кола перед очима;
    • нудота;
    • багато потовиділення;
    • бліді шкірні покриви.

    Виникають синкопальні стани під впливом кардіологічних, емоційних та неврологічних факторів. Діагностуються вони на підставі історії хвороби та фізичного огляду, а іноді потрібні додаткові діагностичні тести.

    Непритомність – це досить тривожний стан, при якому кровопостачання мозку тимчасово переривається або кількість кисню, що доставляється в мозок, різко зменшується. Типовими для непритомності є швидкий початок, коротка тривалість і спонтанна роздільна здатність. Зазвичай синкопи носить легкий характер, хоча існує ризик серйозної травми при падінні в несвідомому стані.

    Види непритомності та причини непритомності

    У медичній практиці розрізняють кілька видів синкопальних станів людини, які поділяються на групи, що відрізняються причинами виникнення.

    1. Рефлекторні синкопе (також відомі як нейрокардіогенні):
    • вазовагальні непритомності (емоційні) – викликані сильним болем, страхом, фобіями;
    • ситуативні непритомності – наприклад, при чханні, сечовипусканні, після фізичних вправ, гри на духовому інструменті або стимуляції ШКТ (ковтання, дефекація);</

      span>

    • синдром каротидного синуса – викликаний випадковим тиском на сонну артерію.
    1.  Пов’язані з ортостатичною гіпотензією:
    • медикаментозні непритомності – до них можуть призвести судинорозширюючі засоби, діуретики та антидепресанти;
    • зниження обсягу циркуляції крові – може бути причиною блювоти, діареї, кровотечі;
    • первинна недостатність вегетативної системи – викликана, наприклад, деменцією, синдромом Шай-Дрейгера або хворобою Паркінсона.
    • вторинна вегетативна недостатність – виникає, серед іншого, при уремії, цукровому діабеті, травмах спинного мозку.
    1.  Кардіогенні непритомності (синкопальні стани в кардіології):
    • внаслідок порушення серцевих ритмів – хронічна брадикардія або тахікардія;
    • захворювання кровоносних судин і серця – легенева гіпертензія, розшарування аорти.
    1.  Неврологічні синкопе (синкопальні стани в неврології):
    • судинні синкопе – зниження тонусу венозних або артеріальних судин, що супроводжується різким падінням АТ;
    • нервові непритомності – часто викликані стресом, занепокоєнням, раптовим переляком;< /li>
    • кардіальні – слабке скорочення серцевого м’яза внаслідок гострої недостатності нейрогенного або функціонального характеру;
    • гомеостатичні – низький вміст у складі крові кисню, вуглекислоти та цукру;
    • непритомність із судомами – короткочасна втрата свідомості при епілептичному нападі, інсульті, черепно-мозковій травмі, сильному зневодненні організму.

    Непритомність у підлітків і навіть маленьких дітей можуть викликати такі ж захворювання, емоційні та нервові розлади або інші ситуації, як і у дорослих людей. Існує безліч потенційних причин раптового синкопе, які мають найрізноманітнішу етіологію.

    Діагностика та лікування непритомності в Одесі

    Найбільш важливим елементом в діагностиці непритомності є добре зібраний анамнез. Лікарю необхідно знати: про ситуацію, при якій виникла непритомність, як довго тривало несвідоме стан, чи була повна втрата свідомості і які страхи були присутні після непритомності. Крім того, важлива інформація про хвороби і непритомність у сімейному анамнезі.

    Ще одним елементом діагностики є фізикальне обстеження. Його завдання – виключити органічні причини (особлива увага приділяється нервовій та серцево-судинній системам). При постановці діагнозу можна використовувати різні тести:

    • лабораторні дослідження – глюкоза, морфологія, ферменти печінки, електроліти;
    • вимірювання артеріального тиску;
    • ЕКГ – дозволяє проаналізувати серцевий ритм;
    • холтерівська ЕКГ – відстежує серцевий ритм протягом тривалого періоду часу;
    • тілт-тест – оцінює вегетативну систему для уточнення можливих причин непритомності;
    • ехокардіографія, КТ голови, навантажувальний тест, ЕЕГ, дослідження очного дна.

    Лікування синкопе залежить від причини падіння непритомність. Терапія може містити призначення медикаментозних препаратів. Пацієнтам також рекомендується повсякденна помірна фізична активність, уникати надмірного споживання кофеїну та зневоднення організму.

    Деякі молоді люди, будучи учнями середньої школи або студентами коледжу/університету, періодично цікавляться тим, як зомліти в реальному житті, тобто пережити стан із втратою свідомості. У їхній уявній специфічній ситуації, частіше, коли вони не встигають по предмету і виникає необхідність уникнути екзаменаційної перевірки знань, контрольної роботи або опитування, вони вважають, що синкопа (syncope — лат.) допоможе хоча б тимчасово вирішити їхню проблему. Таким чином небажання і цілком обґрунтоване побоювання отримати найнижчий бал за непідготовлене домашнє завдання наводить недбайливих школярів на думку про підбір надійного засобу, який дозволить уникнути фіаско, що насувається. Деякі дорослі втратою свідомості привертають до себе увагу оточуючих, компенсуючи його дефіцит у такій досить сумнівній формі або використовуючи цю подію і свою слабкість для будь-яких соціальних маніпуляцій. Підкреслимо, що навіть найдостовірніша імітація непритомності не принесе жодних довгострокових вигод, а супроводжуватиметься вкрай небажаною симптоматикою, оскільки втрата свідомості є дуже небажаним і небезпечним короткочасним порушенням кровопостачання головного мозку. Спеціально і цілком по-справжньому доступно втратити свідомість на період від 3 до 7 хвилин. Для цього існує кілька перевірених способів, які подібні один до одного у фізіологічному та згубному впливі на організм людини. Будь-яка з цих спроб несе небезпеку для життя та однозначно зашкодить Вашому здоров’ю. Ці методи пов’язані з присіданням, штучним порушенням дихання та компресією (здавленням) сонної артерії у шийному сегменті хребетного стовпа. Крім того, що така насильницька дія порушує судинний кровотік, що забезпечує мозок, здійснюється сильне навантаження на серцевий апарат, яке може виявитися надмірним у кожному індивідуальному випадку. При такому штучному серцевому нападі та дефіциті кисню можливий навіть летальний кінець.
    Раптова і досить коротка за часом повна непритомність і є непритомність. У переважній більшості випадків синкоп виникає через серйозні порушення в постачанні кров’ю і киснем головного мозку. Поряд з цим непритомний стан цілком може бути пов’язаний із симптомами серйозних патологій або черепно-мозковою травмою. Таке випадання з реальності поділяють на короткочасне та довготривале. Непритомність, що триває від 1-5 секунд до 1-3 хвилин, як правило, не несе прямої небезпеки для життя пацієнта і не вимагає невідкладної медичної допомоги, але причини його досить різноманітні і вимагають подальшого обстеження. Причини нетривалої «відключення» криються, наприклад, у різкому зниженні тиску крові в артеріях, пухлини або струс мозку, при перевтомі, гіпоксії, порушеннях загального кровообігу, різкому падінні кількості глюкози в крові (гіпоглікемія), при епілептичному нападі. Набагато серйознішу небезпеку здатна у собі укладати довгострокова втрата свідомості. Тривала непритомність може свідчити про серйозне та хронічне захворювання органів і потребує обов’язкової лікарської допомоги, яка, на жаль, нічого не може гарантувати. Довготривала втрата свідомого стану може свідчити про настання діабетичної коми або коми іншої етіології, про асфіксію та кисневе голодування, про внутрішню кровотечу, пошкодження внутрішніх органів, масштабні втрати крові. Тривалий непритомність здатні викликати гостре кишкове отруєння, важка ЧМТ (черепно-мозкова травма), больовий або нервовий шок, пошкодження аневризми аорти, напад тахікардії, збій серцевого ритму, зупинка роботи серцевого апарату, субарахноїдальний крововилив у мозок, Значні причини непритомності бувають різними. Втрата свідомості несподівано наздоганяє пацієнта при сильному психоемоційному потрясенні, надмірному нервовому напрузі, травматичному шоці та загостреному больовому синдромі, при нестачі кисню та інших необхідних для нормальної роботи внутрішніх органів елементів, при зневодненні органічних систем, при обмороженні, перегріванні. при сонячному ударі та переохолодженні на вулиці у мороз або в морозильній камері. Подібні ризиковані для непритомності стану ініціюють цукровий діабет, гіпоглікемія, ендокринні порушення метаболізму та обміну речовин, харчове отруєння та ядуха.
    Деякі недбайливі студенти та школярі періодично цікавляться тим, як зомліти перед початком екзаменаційної сесії або під час контрольної роботи з алгебри/геометрії/хімії для того, щоб уникнути справедливої ​​відповідальності за непідготовлену «домашку», невивчений урок чи неготовність до відповіді на запитання в важкому квитку. Зрозуміло, таке прагнення видає серйозний соціальний та психоемоційний розлад у підлітка. У разі, якщо про таке інсценування стало відомо дорослим (викладачам, класним керівникам, вчителям або батькам), необхідно вжити найінтенсивніших заходів щодо обстеження дитини та негайного застосування когнітивно-поведінкових інструментів, здатних виправити цю плачевну ситуацію. Зазначимо, що методи, що викликають штучну втрату свідомості, вкрай небезпечні власними силами. Як правило, це комбінація присідання та різких вставань, перекриття дихальних шляхів та перетискання артерій на шиї у бік шийного відділу хребта. Ці дії досить травматичні у своїй реалізації та здатні бути причиною каліцтва. Крім цього, асфіксія або свідоме порушення мозкового кровопостачання здатне завдати організму таких ушкоджень, які стануть основою для тяжких та хронічних патологій внутрішніх органів. Нагадаємо, що навіть найкоротшечасна непритомність може бути небезпечною вже сама по собі — наслідки втрати свідомості (особливо спричиненої штучним способом) вкрай індивідуальні і передбачити наслідки завжди неможливо. Окремо нагадаємо про соціальні маніпулятори, які давно досягли повноліття і навіть поважних років, які використовують непритомність для психологічного впливу і контролю дій оточуючих їх людей, заснованому на їхньому почутті провини. Такі витівки часто пояснюються гострим дефіцитом уваги чи чимось подібним, але виправдання їм немає. Крім автотравми, яку накидальник наносить самому собі, психологічні наслідки для оточуючих можуть бути непередбачуваними і патогенними. Тому перш ніж поцікавитися як зомліти, згадайте про згубні наслідки цих необдуманих і вкрай травматичних для всіх дій.
    Тимчасова втрата свідомості або синкопа (syncope – латиною) і є непритомність – синкопальний стан, обумовлений порушенням кровопостачання головного мозку. Ця серйозна органічна проблема, здатна бути наслідком важкого захворювання, посилюється тим, що існує можливість отримання механічного пошкодження черепа, шиї, кінцівок або корпусу. Непритомність характеризує розмиті свідомість, яка відключається на кілька секунд або кілька хвилин у своїй короткій формі і може тривати досить довго, щоб класифікуватися як кома. Запаморочення і дефіцит повітря можуть бути викликані не тільки об’єктивною обстановкою, але патологічними процесами, про які відомо пацієнту або ті, що ще діагностувати в рамках ретельного і комплексного обстеження. Дуже важливо розуміти причини непритомності. Це знання дозволить усунути те порушення, яке його викликало, та здійснити надійну профілактику надалі. Зазначимо, що в основному непритомні стани поділяються на цереброваскулярні, дисциркуляторні, кардіоваскулярні, аритмогенні, кардіогенні та нейрогенні за своїм патогенезом, який вимагає детального вивчення в кожному окремому медичному кейсі. Тільки найуважніший і цілеспрямований невролог, який представляє наш надійний медичний центр, здатний зробити об’єктивні висновки після діагностики та призначити ефективне лікування непритомності або синкоп.
    Синкопальний стан (синкопа), непритомність і втрата свідомості — те саме порушення кровообігу в головному мозку людини, що призводить до знешкодження та відсутності реакцій нервової системи на навколишнє. Те саме відбувається і з усіма органами почуттів. Перебуває у непритомності громадянин чи громадянка хіба що відключається від реального, навколишнього його світу. При цьому нерідко ще перед непритомністю з’являється шум у вухах, запаморочення, затуманеність свідомості, зорові та мовні дисфункції, що свідчать про надзвичайно низький артеріальний тиск. Внаслідок сукупності факторів людина падає, не реагує навіть на грубі торкання, атмосферну температуру та гучне звернення до неї. Небезпека полягає в ймовірності механічних травм, які людина здатна собі завдати в момент падіння. У таких сумних випадках нерідкі ЧМТ (черепно-мозкова травма), струс мозку, різноманітні забиті місця та переломи. Причини втрати свідомості достатньо різноманітні, щоб згадати про них окремо. Непритомність може статися внаслідок передозування алкоголем або наркотиками, сильної втрати крові, шоку, нервового перенапруги, низького вмісту глюкози в крові, нападу серцево-судинної патології, теплового, сонячного удару або надмірного охолодження,гострого дефіциту кисню, геморагічного інсульту або крововиливу в мозок, а в рамках епілептичного нападу.
    Згідно з експертною думкою фахівців неврології, які представляють наш надійний медичний центр, такий хворобливий стан, як непритомність, причини може мати досить різноманітні. У більшості реабілітаційних кейсів основою втрати свідомості стає церебральний розлад, патологія серцевого та судинного апарату. Синкопальні стани (синкопи) мають підстави такого характеру: а) аритмогенні втрати свідомості – продиктовані вадами серцевого клапана або дисфункціями кардіостимулятора; б) ортостатичні – спричинені порушеннями вегетативної структури, симптоматикою гіпотонії; г) цереброваскулярні – формуються за дисциркуляторними відхиленнями у кровопостачанні головного мозку; д) кардіогенні – виникають на основі стенозів легеневих артерій, кардіоміопатії, міксоми передсердь та інших недуг серцевого апарату; е) нейрогенні – базуються на синдромі каротидного синуса, на язикоглотковій, трійчастій або іншій невралгії. Додамо лише, що тільки кваліфікований невролог або невропатолог здатний встановити ті фактори, що викликали непритомність, причини якого не завжди на поверхні, що продемонструвала певну інтенсивність та тривалість. Для точної діагностики лікарю необхідні результати аналітичного обстеження та первинний огляд.
    Насправді не такі рідкісні випадки, коли необхідно точно уявляти і знати, як надати найпершу допомогу в непростій життєвій ситуації: наприклад, це можуть бути втрата свідомості або синкопа. Що робити якщо людина втратила свідомість у безпосередній близькості від Вас і допомогти їй можете саме Ви? По-перше, негайно викличте швидку допомогу і не намагайтеся спочатку зрозуміти причини непритомності, адже для цього потрібна медична освіта та «багата» практика. Найчастіше визначити чому відбулася втрата свідомості доступна лише після комплексного обстеження та здачі аналізів. Проте, не потрібно у бездіяльному режимі чекати на приїзд медиків. Допомогти підопічному відновитися після непритомності допоможуть Ваші прості дії. Спочатку огляньте його на предмет виявлення механічних травм, переконайтеся, що він дихає. Переконавшись у відносній стабільності самопочуття покладіть непритомність у горизонтальне положення, піднявши або зігнувши в колінах ноги, а голову повернувши набік. Таке положення сприятиме надходженню крові в мозок, і перешкоджатиме небезпеці захлинутися блювотними масами. Розстебніть комір, послабте пояс та застібки. Надайте людині максимум простору та свіжого повітря після того, як він прийшов до тями. Дайте йому попити і з’їсти щось солодке, якщо він не втратив ковтальні рефлекси – гіпоглікемія одна з найбільш поширених причин непритомності. Не дозволяйте підопічному різко вставати — спочатку нехай продемонструє володіння кінцівками, шиєю та зором. Заговоріть із ним і заспокойте.
    Глухов Євгеній Ігорович

    Глухов Євгеній Ігорович

    медичний директор, лікар-невролог, мануальний терапевт

    Реабілітолог із досвідом практичної роботи понад 10 років, випускник НМАПО ім. П.Л. Шупика, завідувач інсультного блоку у відділенні інтенсивної терапії, клінічний ординатор кафедри судової медицини.

    Осовський Ігор Сергійович

    Осовський Ігор Сергійович

    старший реабілітолог з досвідом роботи понад 4 роки

    Закінчив школу професійного масажу «Profmed». Спеціалізація реабілітація, масаж, ЛФК.

    Білий Євгеній Ігорович

    Білий Євгеній Ігорович

    Масажист. Досвід роботи становить більше 6 років.

    Випускник школи професійного масажу «Profmed». Працює у напрямках: класичний масаж, локальний масаж(масаж голови, шиї, шийно-комірцевої зони, спини, грудної клітини, живота, верхніх та нижніх кінцівок), лімфодренажний масаж, вакуумний масаж, дитячий масаж, медовий масаж, антицелюлітний масаж, лікувальний масаж, апаратний масаж. Креольський масаж бамбуковими паличками; Самурайський масаж бамбуковими віниками; Старослов’янський масаж ложками. (Свідоцтво: №ВН-122; №ВН-170; №ВН-178)
    Базей Богдан Миколайович

    Базей Богдан Миколайович

    Фізичний терапевт, ерготерапевт, реабілітолог, мануальний терапевт.

    Закінчив Уманський медичний коледж на кафедрі лікувальна справа, закінчив Вінницький Відкритий міжнародний інститут розвитку людини «Україна» на кафедрі фізична терапія, ерготерапевт Закінчив курс підвищення кваліфікації у професійній школі масажу «Profmed» за спеціалізацією Основи остеопатії, м’які техніки мануальної терапії, постізометрична релаксація, кінезотейпування. Має стаж та досвід роботи у сфері медичної реабілітації 5+ років
    ПОТРІБНА ПОРАДА ВІД НАШИХ ЕКСПЕРТІВ?

    Замовте зворотний дзвінок зараз!

    Ми зв’яжемося з Вами протягом 24 годин з моменту Вашого запиту