Протрузії міжхребцевих дисків

Протрузії хребта: причини, ознаки, профілактика

Деформації, які не порушуючи фіброзне кільце зазнає міжхребцевого диска, чинячи болісний тиск на хребці, називаються протрузії (далі – П). Вважається, що хребетний диск у такому стані вже досить травмований у зв’язку із сукупністю симптомів, які звуться остеохондроз. Таким чином, хоча цілісність фіброзного кільця не порушена, наступною стадією цього регресивного явища цілком здатна стати грижа міжхребцевих дисків, які при П втрачають пружність, стоншуються і видавлюють у бік остистих і суглобових відростків хребта пульпозне ядро. У ході обстеження пацієнтів П, що звернулися за допомогою, фіксуються найчастіше в поперековому сегменті хребта, а в шийному відділі — лише зрідка. Даний факт пояснюється просто – нижній сектор хребта зазнає максимальних навантажень у ході життєдіяльності кожної людини незалежно від професійної специфіки (сидіння на одному місці, робота стоячи або підйом ваг), тому саме в цій ділянці хребетного стовпа найчастіше виникають кісткові та м’язові дорсопатії. Так, своєчасно звернувшись до охорони здоров’я, в якому практикують надійні невролог і вертебролог, хворий отримає чудову можливість провести ефективне лікування за індивідуальною програмою, здатною спочатку законсервувати недугу, зупинити негативну динаміку і поступово позбутися її. Види протрузій за типом випинання міжхребцевого диска:

• • задня П — розташована позаду хребта;

Заднялатеральна П – ззаду і збоку; бічна П – відповідно праворуч або ліворуч;

• центральна П — центром висувається вглиб спинномозкового каналу.

 

Причини виникнення дегенеративних процесів у міжхребцевих дисках

На сьогодні у сфері охорони здоров’я існує чимало версій появи П, але жодна не є цілком достовірною, загальноприйнятою. Хребет може бути пошкоджений з різних причин. Патогенез П криється в генетичному коді людини, в механічних травмах, гормональних, алергічних, функціональних або інфекційних явищах, що відбуваються з його організмом. Небезпідставно багато дослідників і адептів антропології вважають, що адаптацію хомо сапієнса до ходіння по горизонтальній поверхні з прямою спиною не можна вважати досконалою через те, що пресинг на хребет при прямоходженні занадто інтенсивний, а це, у свою чергу, призводить до деструкцій рухової та опорної системи. Ушкодження виникають при цьому не лише у хребетному стовпі. Порушується цілісність найбільш значущих суглобів, що переростає тому не тільки в остеохондроз, а й в інші різноманітні недуги. Захворювання хребта переважно мають генетичні обґрунтування, а симптоми протрузії міжхребцевих дисків виникають внаслідок зовнішніх подій та органічних реакцій, які справили свою руйнівну дію. Зовнішні причини протрузії міжхребцевих дисків:

• інфекційні захворювання;
• сильний вплив температурних режимів на органи;
• механічний вплив на хребетний стовп у рамках побутових та виробничих процесів.

Внутрішні причини протрузій:

• гормональні, судинні порушення;
• хвороби центральної, периферичної та вегетативної нервових структур;
• руховий стереотип — багаторічне використання неправильної статики, постави протягом тих самих дій, що призвело до індивідуальних особливостей опорно-рухового апарату;
• порушення обміну речовин, що змінюють конституцію всього організму, зокрема ожиріння.

Зрозуміло, у кожному індивідуальному випадку виявлення П не можна говорити про причинно-наслідковий ланцюжок, що призвів до захворювання у зв’язку з єдиною причиною. Для того щоб сформувати об’єктивний анамнез, потрібно враховувати патології, що розвиваються в організмі паралельно кістково-м’язовим дегенераціям, професійні особливості, екологічну ситуацію в місцевій локації, де проживає людина, її статура і те, як вона проводить кожен день свого життя в побутовому та соціальному аспектах . Деструкції хребта розвиваються, як бачимо, з різних причин. Небезпека П в даному ключі аналізованої проблематики становлять серйозну небезпеку в наступному: процес, що не відноситься до запального, продукує в результаті дистрофічних явищ розпад тканин міжхребцевого диска, і чужорідні (по сприйняттю імунної системи) частки потрапляють у кровотік судинної системи, що поширює їх. пацієнта. Після часу циркуляція в крові цих чужорідних мікрочастинок здатна призвести до ураження здорових дисків хребта, які можуть протягом тривалого періоду не бути джерелом больових відчуттів і ніяк не дадуть себе знати доти, доки їх не виявить компетена діагностика. І тому існують спеціальні прилади, з яких проводиться компетентне дослідження хребта — це МРТ (магнітно-резонансна томографія) і КТ (комп’ютерна томографія). Зазначимо, що спеціальні діагностичні методи вивчення поточного стану хворого дозволяють зафіксувати усунення хребців, які частішають у прямому зв’язку з прогресуючою деформацією міжхребцевих дисків. Хребці підтримують функціональність за рахунок того, що скріплені один з одним зв’язками, м’язовими тканинами і суглобовими відростками. Вибухання міжхребцевого диска відбувається тоді, коли зчеплення сполучних елементів слабшає – так і виникає П. Спинний мозок, як і його коріння, виявляється під пресингом міжхребцевого диска, випнутого назад, уперед або вбік. Ниючий або гострий біль, що вже відноситься до вертебральної симптоматики, свідчить про поразку хребта. Больовий синдром проявляється при певних положеннях тулуба, голови та кінцівок, при піднятті тяжкості та інших маніпуляціях, специфічних для кожного індивідуального кейсу, що відноситься до хребетних порушень.

Симптоми протрузії міжхребцевих дисків

Прояви П досить різноманітні і специфічно ставляться до відділів хребта, у якому спостерігається поразка міжхребетного диска. Протрузії поперекового відділу:

• енурез або утруднене сечовипускання;
• парастезія (повзаючі по тілу «мурашки», «гусяча шкіра»);
• оніміння, слабкість у нижніх кінцівках;
• больовий синдром у попереку.

Протрузії грудного відділу:

• оперечуючий біль та оніміння в ділянці грудей;
• болі вздовж хребетного стовпа;
• больові імпульси в міжлопатковому просторі.

Протрузії грудного відділу:

• відсутність належного кровообігу в шиї, ключиці, плечах, передпліччях та кистях рук;
• слабкість верхніх кінцівок;
• больові «простріли» в руку або лопатку;
• біль, що обмежує рухливість шиї;
• ниючий або пульсуючий головний біль.

Терапія протрузій міжхребцевих дисків

Фахівці R-Clinic досить успішно застосовують лікування П без оперативного втручання, але для реалізації успішної комплексної програми необхідне дотримання однієї найважливішої умови — хворому потрібно вчасно звернутися у реабілітаційну клініку на стадії ранньої симптоматики. Тобто тоді, коли хірургічне лікування не є єдиним можливим варіантом. Реабілітаційна програма розробляється кожного окремого індивідуума персонально. Починається її реалізація з ліквідації больових відчуттів та зняття запалення у тканинах. Застосовується витяг кісткового каркаса, що дозволяє усунути компресію нервових закінчень у зв’язку з защемленням. Міорелаксанти та нестероїдні препарати протизапального призначення консервують недугу, не дають їй негативно розвиватися, змушують до згасання деструкції на клітинному рівні. Фізіотерапія, як і масаж, займає надзвичайно важливе місце у відновлювальному процесі. Мануальна терапія та ЛФК (лікувальна фізична культура) «змушують» пацієнтів на шляху до оздоровлення переглянути багато життєвих принципів, змінити повсякденний спосіб життя. Такий підхід дає можливість не просто усунути больову симптоматику та налагодити позитивний побут, але змінити функціональність хребта на краще, убезпечивши інші його відділи від виникнення П.

Профілактика протрузій міжхребцевих дисків

• Щодня проявляти фізичну активність.
• Робити зарядку, займатися гімнастикою — зміцнювати спину.
• Уникати різких нахилів!
• Сидіти не напружуючись — за робочим столом в офісі, за обідом на кухні, сидячи в автомобільному кріслі під час водіння робити це зручно.
• Не сидіти і лежати на занадто м’яких меблях — використовувати ортопедичні матраци та подушки.
• Не піднімати тяжкості та не носити важкі предмети в одній руці, збільшуючи дискомфорт хребта.
• Не навантажувати хребет довго, уважно контролювати навантаження.